ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО

  Бібліографічне посилання: Любченко В.Б. ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycke_general_gubernatorstvo (останній перегляд: 12.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО

ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО Тимчасове військове генерал-губернаторство Галичини (від 1916 – Генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни, від 1917 – Обласний комісаріат Галичини та Буковини) – тимчасова адм.-тер. одиниця, ств. царським урядом Російської імперії для управління окупованими рос. армією під час Першої світової війни землями Австро-Угорщини. Г.г.-г. створене 4 верес. (22 серп.) 1914 з центром у Львові. У 1-й період (до літа 1915) складалося з 4-х утворених у різний час губерній: Львів. (губернатор Мельников), Терноп. (Чарторижський), Чернів. (Євреїнов) та Перемишльської, яка існувала протягом берез. – трав. 1915. Від 10 верес. (28 серп.) 1914 по 5 квіт. (23 берез.) 1916 посаду генерал-губернатора, який безпосередньо підпорядковувався команд. Південно-Західним фронтом, обіймав ген.-ад'ютант граф Г.Бобринський. Політика останнього була спрямована на створення передумов, сприятливих для приєднання окупованих тер. до Рос. імперії. З цією метою за підтримки місц. орг-цій москвофільської (див. Москвофільство) орієнтації провадилася політика русифікації нас., преси і шкільництва (всі укр. видання й школи було закрито й замінено рос.) та масового навернення, як добровільного, так і примусового, греко-католиків (див. Українська греко-католицька церква) до православ'я, чим опікувалися архієпископи Волинський – Антоній (Храповицький) – та Холмський – Євлогій (Георгієвський). Переслідування Тимчасовим жандармським управлінням Галичини діячів укр. та єврейс. політ. і громад. орг-цій вилилося в масові арешти та депортації нас. у внутр. губернії імперії за звинуваченням у "мазепинстві" та шпигунстві. Було впроваджено також інститут заручництва. У кожному повіті влада належала призначуваному повітовому начальнику та двом його помічникам. Загалом політика рос. адміністрації у 1-й окупаційний період обернулася (за влучним висловом П.Мілюкова у 4-й Держ. думі; див. Державна дума Російської імперії) "світовим скандалом". Поразки рос. армії у трав.–черв. 1915 призвели до втрати більшої ч. тер. генерал-губернаторства (під рос. контролем залишилося тільки 8 повітів Терноп. губ.) та до появи кількох сотень тисяч добровільних (москвофіли) та примусових (чол. нас. призовного віку) біженців. Ген.-губернатор та його канцелярія були евакуйовані зі Львова у Київ. Царським указом від 17(04) берез. 1916 посаду ген.-губернатора було скасовано. Успіхи рос. армії влітку 1916 (див. Брусиловський прорив 1916; під контролем Росії опинилися 33 повіти Галичини та Буковини) зумовили відновлення в лип. 1916 генерал-губернаторства під новою офіц. назвою – "Генерал-губернаторство областей Австро-Угорщини, зайнятих по праву війни" – з центром спочатку в Тернополі, а від 28(15) жовт. 1916 – у Чернівцях. Складалося воно з двох губерній: Терноп. (губернатор Чарторижський) та Чернів. (губернатор Лігін). Від 23(10) лип. 1916 на посаді ген.-губернатора перебував колиш. Київ. ген.-губернатор, ген.-ад'ютант Ф.Трепов. Його політика відзначалася поміркованістю й була спрямована в першу чергу на задоволення потреб фронту та діючої армії. Де-факто поновили свою роботу укр. освіт. заклади, припинилося переслідування греко-католиків (представником протопресвітера військ. і мор. духовенства було призначено проф. Київської духовної академії протоієрея Ф.Титова) та "мазепинців". Після Лютневої революції 1917 Ф.Трепов 26(13) берез. 1917 передав управління генерал-губернаторством своєму помічникові ген.-лейтенанту Усову. Рішенням Тимчасового уряду генерал-губернаторство було перетворено на "Обласний комісаріат Галичини та Буковини" в складі Терноп. та Чернів. губерній з центром у Чернівцях, а на посаду обласного комісара 5 трав. (22 квіт.) 1917 було призначено Д.Дорошенка, який отримав права генерал-губернатора і мав керуватися в своїй роботі старим поміркованим "Положенням" від 16(03) лип. 1916, осн. пункти якого було вирішено залишити в силі. Найбільш одіозні повітові начальники були замінені укр. діячами (переважно петербуржцями та киянами), посади губернських комісарів отримали теж українці: Чернів. – О.Лотоцький, Терноп. – І.Красковський. Відступ рос. військ, який розпочався в лип. 1917, призвів у серп. до втрати Буковини та значної ч. Терноп. губ. і як наслідок до евакуації у Київ органів управління комісаріату. Канцелярія комісаріату залишилась у спадок урядам Української Центральної Ради. Д.Дорошенко склав повноваження обласного комісара тільки 18 квіт. 1918 у зв'язку з розформуванням управлінь комісаріату.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Петрович І. Галичина під час російської окупації. Відень, 1915
  2. Дорошенко Д. Галицька руїна 1914–1917 рр.: Спогади і враження. "Наше минуле", 1918, кн. 3
  3. Його ж. Мої спомини про недавнє минуле (1914–1920). Мюнхен, 1969
  4. Петрова М.В. Из прошлого рода графов Бобринских. "Вопросы истории", 1993, № 5
  5. Евлогий (Георгиевский), митрополит. Путь моей жизни. М., 1994
  6. Бахтурина А.Ю. Политика Российской империи в Восточной Галиции в годы Первой мировой войны. М., 2000.

Посилання:
  • АНТОНІЙ ХРАПОВИЦЬКИЙ
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БОБРИНСЬКИЙ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916
  • БУКОВИНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДЕРЖАВНА ДУМА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ЄВЛОГІЙ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ 1819–1919
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МІЛЮКОВ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ФРОНТ
  • ПРАВОСЛАВ'Я
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА

  • Пов'язані терміни:
  • ЧОРТКІВ, МІСТО ТЕРНОПОЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • ГАЛИЦКО-РУССКОЕ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ІМПЕРІЯ
  • КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНА ПАРТІЯ (КАДЕТИ)
  • КОЗОРІС МИХАЙЛО КИРОВИЧ
  • КРАСКОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • ЛИННИЧЕНКО ПЛАТОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ТЕРНОПІЛЬ
  • ТОВАРИСТВО ДОПОМОГИ НАСЛЕННЮ ПІВДНЯ РОСІЇ, ЩО ПОСТРАЖДАЛО ВІД ВОННИХ ДІЙ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)