ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЛИЦЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1846

  Бібліографічне посилання: Стеблій Ф.І. ГАЛИЦЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1846 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycke_seljanske_povstannja (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЛИЦЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1846

ГАЛИЦЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1846 – повстання польс. і укр. селян проти поміщицького гніту в Східній Галичині, що входила до складу Австрії. Почалося 18 лют. одночасно з підготовленим польс. демократами нац.-визвол. виступом проти австрійс. панування в Галичині. Охопило Тарнівський, Бохенський, Ясельський, Сандецький, Саноцький й Самбірський округи. У деяких селах, де виступ очолили революціонери (Е.Дембовський, Ю.Госляр), які послідовно обстоювали інтереси селянства, селяни підтримали польських демократів. У більшості ж р-нів, де виступ готували шляхтичі й помірковані демократи, селянство не підтримало нац.-визвол. рух. Водночас українські селяни Сх. Галичини, які не бажали відновлення на укр. землях польс. державності, почали роззброювати шляхетські загони, громити поміщицькі маєтки, вбивати поміщиків. Вони відмовлялися виконувати панщину й робили спроби ділити поміщицькі землі. Утворилися збройні селянські загони, які очолили Я.Шеля, Корига, Тварог, Яноха та ін. У Сх. Галичині найактивнішими були виступи селян в околицях м. Добромиль, де було знищено поміщицькі садиби в селах Нове Місто, Передільниця, Трушевичі (нині це села Старосамбірського р-ну Львів. обл.), Риботичі, Жогатин, Явірник, Руській, Боровниця (нині на тер. Польщі); повсталі намагалися здобути м-ко Бірче (нині на тер. Польщі), за мурами якого сховалося багато шляхти. В Самбірському окрузі повсталі чотирьох сіл захопили маєток Горожана. Австрійс. уряд з допомогою військ. сили придушив сел. повстання, хоча змушений був піти на деякі поступки: на 27 % скоротити панщину, скасувати літні помічні дні, підводну (візникову) повинність, дозволити селянам подавати скарги на поміщиків безпосередньо окружним старостам, минаючи панський двір як першу інстанцію (див. Домініальний суд), розширити права селян щодо їхніх земельних наділів. Г.с.п. було однією з передумов революції 1848 в Австрії й однією з безпосередніх причин скасування кріпацтва) в Галичині у квіт. 1848 (див. Селянська реформа 1848 в Галичині, на Буковині і Закарпатті).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Франко І. Польське повстання в Галичині 1846 року. "Зоря", 1884, № 1–11, 14–19
  2. Kieniewicz S. Ruch chlopski w Galicji w 1846 roku. Wrocław, 1951
  3. Zychowski M. Rok 1846 w Rzeczy Pospolitej Krakowskiej i Galicji. Warszawa, 1956
  4. Стеблій Ф.І. Селянський рух у Східній Галичині в 1846 році. "З історії західноукраїнських земель", 1960, вип. 5
  5. Його ж. Боротьба селян Східної Галичини проти феодального гніту в першій половині XIX ст. К., 1961
  6. Выцех Ч. Крестьянское восстание 1846 года. В кн.: Выцех Ч.
  7. Історія селянства Української РСР, т. 1. К., 1967
  8. Франко І. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині. В кн.: Франко І.

Посилання:
  • БУКОВИНА
  • ДЕМБОВСЬКИЙ ЕДВАРД
  • ДОБРОМИЛЬ
  • ДОМІНІАЛЬНИЙ СУД
  • ГАЛИЧИНА
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • ПАНЩИНА
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1848 В ГАЛИЧИНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ
  • СЕЛЯНСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1848 В ГАЛИЧИНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)