ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЛИЦЬКИЙ ПОХІД ТАТАРСЬКО-НОГАЙСЬКОГО ВІЙСЬКА 1695

  Бібліографічне посилання: Чухліб Т.В. ГАЛИЦЬКИЙ ПОХІД ТАТАРСЬКО-НОГАЙСЬКОГО ВІЙСЬКА 1695 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galyckij_pohid (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЛИЦЬКИЙ ПОХІД ТАТАРСЬКО-НОГАЙСЬКОГО ВІЙСЬКА 1695

ГАЛИЦЬКИЙ ПОХІД ТАТАРСЬКО-НОГАЙСЬКОГО ВІЙСЬКА 1695 – вторгнення Білгородської орди, Ногайської орди й ч. військ Кримського ханства до Галичини у січ.–лют. 1695. За дорученням уряду Османської імперії крим. хан Селім-Гірей I спрямував на галицькі землі через Кучманський шлях свого сина Шебас-Гірея на чолі 12-тис. війська. Операція була спланована як превентивний військ. захід із метою охорони Осман. імперією своїх завоювань на Зх. (див. Кам'янецький ейялет). 8 лют. татари були під м. Кам'янець (нині м. Кам'янець-Подільський), а 18 лютого – біля м. Золочів, однак гол. удар татар. військ був спрямований на м. Львів. На захист міста виступив гетьман великий коронний Речі Посполитої С.-Я.Яблоновський на чолі нечисленних підрозділів (бл. 5 тис. осіб). 21 лют. 1695 ханські війська, оточивши сили Яблоновського перед мурами Львова, змусили їх відступити й оборонятися на вулицях міста. Під час вуличних боїв татари спалили й пограбували багато будинків, були знищені церкви Воскресіння Христового та св. Параскеви, Введенський монастир. Собор св. Юра врятувало від руйнування лише те, що на його захист став сам львів. правосл. єпископ Й.Шумлянський. У розпалі локальних сутичок серед татар поширилася чутка про наближення до Львова полків укр. козацтва на чолі з С.Палієм, це змусило їх відступити. Через деякий час на допомогу оборонцям міста надійшли підрозділи регіментаря Б.Вільги. В результаті походу Шебас-Гірея постраждало багато міст і поселень Галичини. Цей похід став одним з останніх вторгнень турец.-татар. загонів на тер. регіону. Він змусив польс. уряд створити (поряд з ін. оборонними заходами) 2-тис. компут із козаків Правобережної України, виплативши їм жалування з держ. скарбниці.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Finkiel L. Napad tatarów na Lwów w 1695 r. "Kwartalnik Historyczny", 1890, t. 4
  2. Perdenia J. Stanowisko Rzeczypospolitej szlacheckiej wobec spawy Ukrainy na przełomie XVII–XVIII w. Wrocław, 1963
  3. Majewski W. Najazd Tatarów w lutym 1695 r. Studia i materialy do Historii Wojskowości, t. 9, N 1. Warszawa, 1963
  4. Podhorodecki L. Chanat Krymski i jego stosunki z Polską w XV–XVIII w. Warszawa, 1987
  5. Крип’якевич І.П. Історичні проходи по Львові. Львів, 1991.

Посилання:
  • БІЛГОРОДСЬКА ОРДА
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • КАМ'ЯНЕЦЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • КУЧМАНСЬКИЙ ШЛЯХ
  • ЛЬВІВ
  • НОГАЙСЬКА ОРДА
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • РЕГІМЕНТАР
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • ШУМЛЯНСЬКИЙ ЙОСИП
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЗОЛОЧІВ, МІСТО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)