ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galycko_Volynskij_litopys (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС – видатна пам'ятка давньорус. літератури та історіографії. Виявлена рос. істориком і публіцистом М.Карамзіним 1809 як заключна ч. Іпатіївського списку 15 ст. Ним же було знайдено і другий список Г.-В.л. – Хлєбниковський 16 ст. (цей список вважається основним, усі ін. відомі сьогодні науці 6 списків Г.-В.л., у т. ч. й Іпатіївський, беруть початок саме від нього). Дослідження Г.-В.л. ускладнені відсутністю паралельних йому літописних текстів. Та й усі знані сьогодні списки Г.-В.л. йдуть від єдиного, спільного для всіх протографа. Учені не раз відзначали несхожість Г.-В.л. з ін. традиційними літописами в тому, що його складали не за роками. У найсправнішому списку – Хлєбниковському – відсутня хронологічна сітка, немає порічних статей. Роки на полях проставлені лише в Іпатіївському списку, причому помилково. Так, оскільки Київський літопис, що в Іпатіївському списку передує Г.-В.л., завершувався 1200 роком, складач Іпатіївського зводу поставив першим роком Г.-В.л. 1201, тоді як описані під тим роком події відбувалися 1205. Звідси збій майже у всіх датах Іпатіївського списку на 4–5 років. На думку М.Присьолкова, хронологічна сітка з'явилася в Іпатіївському списку Г.-В.л. лише в 14 ст. Виклад подій в літописі ведеться суцільним потоком, він емоційний, ідейно насичений, його літ.-худож. рівень надзвичайно високий. Це по суті не літопис, а оповідь про життя та діяння Данила Галицького і Василька Романовича та їхніх дітей, написана в жанрі переважно воїнських повістей. Притому Г.-В.л. перебуває в заг. річищі давньорус. літ. 13 ст., є повноправною складовою ч. істор. літ. свого часу. Г.-В.л. – це єдине систематичне й докладне джерело з історії Галицько-Волинського князівства і загалом Пд.-Зх. Русі. Він проливає яскраве світло на сто-сунки південнорус. князів між собою та з государями Пн.-Сх. Русі, а також з Угорщиною, Польщею, Австрією, Германією, Литвою, Чехією, землею ятвягів. Г.-В.л. спирається на різноманітні давньорус. джерела: князівські літописці, воїнські повісті (про битву на Калці; див. Калка, битва на річці 1223, про навалу орд Батия та ін.), документи з княжих архівів. Укладачі Г.-В.л. широко використали візант. хроніки Георгія Амартола та Іоанна Малали, "Історію Іудейської війни" Іосифа Флавія та ін. У заключній ч. Г.-В.л., яку називають Літописцем Володимира Васильковича, вміщено великі цитати зі "Слова про Закон і Благодать" митрополита Іларіона. В оповіді відчуваються живі інтонації очевидців і учасників подій; з тексту випливає, що автори мали багато інформаторів. Ідейна спрямованість Г.-В.л. проступає чи не на кожній сторінці. Складачі з редактором твору підносять і пропагують ідею сильної князівської влади, що здатна приборкати боярську опозицію та захистити народ від зовн. ворога, гнівно картають і викривають жадібних і зрадливих бояр (див. Галицькі бояри), які задля досягнення власних цілей, не вагаючись, кидали Галицько-Волин. Русь у руки іноз. поневолювачів. Г.-В.л. чітко поділяється на дві осн. частини. Галицька ч. обривається на розповіді про похід монгол. воєводи Бурундая на Литву в серед. 1258. Далі йде Волин. ч., доведена до межі 1289–90, її поч. (так само, як поч. Галицької частини) втрачено. Ґрунтовні дослідження джерел і структури Г.-В.л. почалися лише в 40-х рр. 20 ст. Рос. історик Л.Черепнін вивчив першу ч. пам'ятки, назвавши її Літописцем Данила Галицького. Вона складається, в свою чергу, з трьох частин, названих істориком за традицією редакціями (насправді це – складові частини, бо Г.-В.л. зберігся в одній редакції): початкова Галицька повість, доведена до 1211, 2-га Галицька повість, що завершується 1245, і заключна ч., ств. 1256–57. Цю структуру в цілому сприйняв В.Пашуто, не підтримавши, однак, думки про існування початкової повісті. Він виділив у Літописці Данила Галицького лише звід митрополита Кирила 1246 й звід єпископа Івана поч. 1260-х рр., приєднавши до останнього зводу ч. тексту ін. літопису. Волин. ч. Г.-В.л. чітко поділяється на літописи: Василька Романовича, доведений до 1269; його сина Володимира Васильковича, що завершується великим панегіриком цьому князеві, який помер наприкінці 1288; а також невеликий фрагмент літопису Мстислава Даниловича, що охоплює події 1289–90. Цікавими й корисними для науки є дослідження Г.-В.л., здійснені львів. лінгвістом А.Генсьорським. Не раз називалися різні автори Г.-В.л.: володимирський єпископ Євстигней, турівський єпископ Марко, волин. писець Федорець та ін. В останні роки висунуто гіпотезу (М.Котляр), що Г.-В.л. у переважній ч., аж до початку Літописця Володимира Васильковича (1269), складається з окремих великих і малих повістей, оброблених і об'єднаних пізнішими укладачами й редакторами. Вид.: Летопись по Ипатскому списку. СПб., 1871; ПСРЛ, т. 2. СПб., 1908; Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Черепнин Л.В. Летописец Даниила Галицкого. "Исторические записки", 1941, т. 12
  2. Орлов А.С. О галицко-волынском летописании. "Труды Отдела древнерусской литературы Института русской литературы", 1947, т. 5
  3. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950
  4. Генсьорський А.І. Галицько-Волинський літопис. К., 1958
  5. Котляр М.Ф. Галицько-Волинський літопис XIII ст. К., 1993
  6. Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АМАРТОЛ ГЕОРГІЙ
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БУРУНДАЙ, БУРОНДАЙ
  • ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ІЛАРІОН
  • ІОАНН МАЛАЛА ТА ЙОГО ХРОНІКА
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КАЛКА, БИТВА НА РІЧЦІ 1223
  • КАРАМЗІН МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ
  • ПАШУТО ВОЛОДИМИР ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • СЛОВО ПРО ЗАКОН І БЛАГОДАТЬ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬКОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АННА (МАТИ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО)
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БІБРКА
  • БІНВІЛЬСЬКИЙ (БІЛЬВІНСЬКИЙ) ЯН
  • БОЛОХОВ
  • БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРВЕН, ДАВНЬОРУС. МІСТО
  • ЧЕРВЕНСЬКІ ГРАДИ
  • ДАНИЛІВ
  • ДМИТРО
  • ЄВШАН-ЗІЛЛЯ
  • ФЕДОРІВ РОМАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГЕНСЬОРСЬКИЙ АНТІН ІВАНОВИЧ
  • ГОРОДОК
  • ГРАМОТИ
  • ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГУЦУЛЬЩИНА
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМЕНІ І.КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КАЛІУС
  • КАМЕНЕЦЬ
  • КАМЕНЕЦЬ ВОЛИНСЬКИЙ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • ХОЛМ
  • КОЛОДЯЖИН, ГОРОДИЩЕ
  • КОНЧАК
  • КОСТРУБА ТЕОФІЛ
  • КОТЛЯР МИКОЛА ФЕДОРОВИЧ
  • КРЕМЕНЕЦЬКИЙ ЗАМОК
  • КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КИЇВСЬКИЙ З'ЇЗД КНЯЗІВ 1223
  • КИРИЛО ІІ
  • ЛІТОПИСИ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮБАЧІВ, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • МЕЛЬНИК
  • МОСТИСЬКА
  • МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ
  • МИРОСЛАВ
  • МИТУСА
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • ПОНИЗЗЯ
  • ПОРОССЯ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • СЕДНІВ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШАРУКАН, ХАН
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРА СІЛЬ, СМТ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТЕПАНЬ, СМТ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТОВП’Є, АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛ. ПАМ’ЯТКА, ОБОРОННО-КУЛЬТОВИЙ КОМПЛЕКС ДАВНЬОРУС. ЧАСУ
  • СТОЖЕК (СТІЖОК), НАСЕЛЕНИЙ ПУНКТ
  • ТОЛМАЧ
  • ТОЛОЧКО ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ТОЛОКА
  • УГРОВСЬК
  • УЛУС, УДІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ В ПОСТМОНГОЛ
  • ВАСИЛІВ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕРХНЄ СИНЬОВИДНЕ
  • ВОЛОДИМИР ІГОРЕВИЧ
  • ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬКОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВИШНЯ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ЯРОСЛАВСЬКА БИТВА 1245
  • ЯТВЯГИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)