ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАМЧЕНКО СЕРГІЙ СВИРИДОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Швидкий В.П. ГАМЧЕНКО Сергій Свиридович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gamchenko_S (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАМЧЕНКО СЕРГІЙ СВИРИДОВИЧ

ГАМЧЕНКО Сергій Свиридович (1859–1934) – археолог, дослідник Волині, Поділля і Київщини. Чл.-кор. Київського товариства старожитностей і мистецтв, чл. Історичного товариства Нестора-літописця; чл. Рос. археол. т-ва (1906). Н. в с. Ратне. Закінчив київ. г-зію, 1876–80 навч. на вечірньому від-ні фіз.-мат. та історико-філол. ф-тів Київ. ун-ту. 1883 закінчив військове уч-ще в Москві, перебував на військ. службі в Житомирі. Фундатор Товариства дослідників Волині, (1900), автор його статуту, а від 1901 – почесний чл. До 1917 військ. службу поєднував із наук. роботою в галузі археології. Археол. діяльність розпочав 1878 (кер. В.Антонович), 1886–1903 провадив розкопки на Житомирщині. Учасник 11-го Археол. з'їзду (Київ, 1899; див. Археологічні з'їзди). 1904 як військовик переводиться до Санкт-Петербурга; 1911 закінчив Петерб. археол. ін-т, захистив дис., від 1913 – співробітник цього ін-ту. 1909–13 за дорученням археол. комісії досліджував пам'ятки трипільської культури в бас. Пд. Бугу. Під час Першої світової війни в чині генерала служив у м. Казань (нині столиця Республіки Татарстан, РФ). 1918 вернувся до Житомира, завідував археол. від. Волин. музею (1919). 1924–26 вів розкопки в с. Колодяжне (нині село Романівського р-ну Житомир. обл.) і с. Войцехівка (нині с. Колосівка Полонського р-ну Хмельн. обл.), чим започаткував вивчення пам'яток городсько-усатівського типу (див. Усатівські пам'ятки) на Поліссі. Зробив значний внесок у розвідки черняхівської культури, досліджуючи могильники в с. Маслове (нині село Шполянського р-ну Черкас. обл.) та ін. Провадив археологічні роботи в Києві та в р-ні буд-ва Дніпрогесу. Від 1926 жив у Києві. Від 1928 – віце-президент Всеукр. археол. к-ту ВУАН. П. у м. Київ.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Житомирский могильник. Археологические исследования житомирской группы курганов. Житомир, 1888
  2. Раскопки в бассейне р. Случи. В кн.: Труды XI Археологического съезда в Киеве, т. 1. М., 1901
  3. Спостереження над даними дослідів з трипільської культури 1909–1913 рр. (Досліди на Поділлі). В кн.: Трипільська культура на Україні, вип. 1. К., 1926
  4. Житомир за першоджерелами передісторичної археології. "Записки Всеукраїнського Археологічного комітету", 1930, т. 1.
Література:
  1. Макаревич М.Л. С.С. Гамченко. "Краткие сообщения Института археологии АН УССР", 1960, вып. 10
  2. Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Чернігів, 1997.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ВОЛОДИМИР БОНІФАТІЙОВИЧ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • ЧЕРНЯХІВСЬКА КУЛЬТУРА
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РАТНЕ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ТОВАРИСТВО ДОСЛІДНИКІВ ВОЛИНІ
  • ТРИПІЛЬСЬКА КУЛЬТУРА
  • УСАТІВСЬКІ ПАМ'ЯТКИ, КОМПЛЕКС ПАМ'ЯТОК
  • ВОЛИНЬ
  • ЖИТОМИР

  • Пов'язані терміни:
  • КОЧУБЕЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ
  • ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА
  • РАТНЕ
  • ШЕПЕТІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ТРИПІЛЬСЬКА КОМІСІЯ ПРИ ВСЕУКРАЇНСЬКОМУ АРХЕОЛОГІЧНОМУ КОМІТЕТІ ВУАН
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГІЧНИЙ КОМІТЕТ (ВУАК)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)