ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАНДЕЛЬСМАН МАРЦЕЛІЙ

  Бібліографічне посилання: Зашкільняк Л.О. ГАНДЕЛЬСМАН Марцелій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gandelsman_M (останній перегляд: 24.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАНДЕЛЬСМАН МАРЦЕЛІЙ

ГАНДЕЛЬСМАН Марцелій (Handelsman Marceli; 08.07.1882–20.03.1945) – польс. історик. Походив з полонізованої єврейс. родини. Закінчив юрид. ф-т Варшавського ун-ту, потім студіював історію в Берліні, Парижі, Цюриху, Відні, Лондоні, був зв'язаний з польс. соціаліст. рухом. Від 1915 працював у Варшавському ун-ті: проф. (1919), декан гуманітарного ф-ту (1927–34). Один із організаторів Ін-ту досліджень нац. справ (1919), Ін-ту історії Варшавського ун-ту (1931), співзасн. Міжнар. к-ту істор. наук, чл. численних академій і наук. т-в у Польщі та європ. країнах. Прихильник Польс. соціаліст. партії, потім – Ю.Пілсудського; у 1930-х рр. відійшов від останнього та зблизився з демократ. клубами. Під час Другої світової війни перейшов на нелегальне становище і таємно співпрацював із Бюро інформації та пропаганди підпільної Армії Крайової. 1944 потрапив до рук гестапо. П. у нім. концтаборі Дора-Нордгаузен. Наук. роботу розпочав у галузі медієвістики, досліджуючи давнє польс. право ("Покарання в найдавнішому польському праві", 1907; "Карне право в статутах Казимира Великого", 1909); підсумком студій стала 2-томна "Історія польського карного права" (1908–09). Здійснив порівняльний аналіз держ.-правових систем європ. країн у період середньовіччя і Нового часу. Вів наук. семінари у Варшав. ун-ті, "випускниками" яких стали відомі польські історики (С.Арнольд, Я.Воліньський, О.Гейштор, М.Маловіст, Т.Мантойффель, В.Мощеньська, М.-Г.Серейський, Г.Яблоньський та ін.). У галузі нової історії залишив праці про політику Наполеона I та Франції щодо польс. питання, зокрема фундаментальну роботу "Франція – Польща 1795–1845" (1925), а також про формування модерних націй ("Розвиток новочасної національності", 1924). Багато років вивчав життя та діяльність кн. А.Чарторийського ("Адам Чарторийський", т. 1–3, 1948–50), звернувши увагу на роль психології особистості в істор. процесі. Цікавився теор. історією, написав широковідому методологічну працю "Історика" (1921 і кілька пізніших видань), в якій виклав власні погляди на пізнання історичне, назвавши свою теорію "соціопсихологічною". Був видавцем багатьох істор. джерел, автором публіцистичних праць. Тісно співпрацював із Українським науковим інститутом у Варшаві, у виданнях якого опублікував монографію "Українська політика князя Адама Чарторийського напередодні Кримської війни" (1937). Докладно й об'єктивно показав формування укр. нац. руху на традиціях козацтва 17 ст., не обійшов питань особливостей польс.-укр. стосунків у Галичині.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Kieniewicz S. Marceli Handelsman. В кн.: Historycy warszawscy ostatnich dwóch stuleci. Warszawa, 1986
  2. Зашкильняк Л. Формирование и развитие исторической науки в Польше. Львов, 1986.

Посилання:
  • ЧАРТОРИЙСЬКИЙ АДАМ-ЄЖИ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЛИЧИНА
  • ГЕЙШТОР ОЛЕКСАНДР
  • ГЕСТАПО
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • НАПОЛЕОН І БОНАПАРТ
  • ПІЛСУДСЬКИЙ ЮЗЕФ-КЛЕМЕНС
  • ПІЗНАННЯ ІСТОРИЧНЕ, ГНОСЕОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА, ЕПІСТЕМОЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ В ВАРШАВІ
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ІНСТИТУТ ДОСЛІДЖЕНЬ НАЦІОНАЛЬНИХ СПРАВ
  • МAНТЕЙФЕЛЬ-ЦЬОГЕ ТАДЕУШ
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • ПАШКЕВИЧ ГЕНРІК


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)