ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАНГЕБЛОВ (ГАНГЕБЛІДЗЕ) СЕМЕН ГЕОРГІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ГАНГЕБЛОВ (Гангеблідзе) Семен Георгійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gangeblov_S (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАНГЕБЛОВ (ГАНГЕБЛІДЗЕ) СЕМЕН ГЕОРГІЙОВИЧ

ГАНГЕБЛОВ (Гангеблідзе) Семен Георгійович (04.06(24.05). 1751–01.03(17.02).1827) – військовик. Батько О.Гангеблова. Нащадок грузинських дворян, які 1739 переселилися до Російської імперії. З родини офіцера. Н. в м. Москва. 1771 вступив капралом у Чорний гусарський полк. 1777 переведений кадетом до Молдав. полку, потім названого Херсонським легкокінним. Від 5 січ. 1779 (25 груд. 1778) – прапорщик, од 1783 – поручик, наприкінці 1788 – капітан Орловського піх. полку. На російсько-турецькій війні 1787–1791 відзначився під час штурмів Очакова (за що удостоєний особливої золотої нагороди) та Гаджибейського замку, дістав поранення. 1790 перебував у десанті на Чорномор. флоті. 1792 – в рос. війську, спрямованому імп. Катериною II проти Речі Посполитої. 1793 став секунд-майором, 1794 брав участь у придушенні повстання, керованого Т.Косцюшком, командував батальйоном. По тому номінований прем'єр-майором, 1795 – підполковником. 1798 – полковник, од 1799 – генерал-майор, шеф єгерського полку, діяв під орудою О.Суворова в зарубіжному поході. 1803 відряджений зі своєю частиною на Кубань, 1807 – до Криму. Під час російсько-турецької війни 1806–1812 був поранений. 1810 провадив десантування (невдало) в ході нападу севастопольської ескадри на Трабзон (Туреччина), стратегічний пункт пд.-сх. узбережжя Чорного м. З початком Війни 1812 прилучений до Дунайської армії, очолюваної П.Чичаговим. Активний учасник подальших протинаполеонівських походів. Зазнавши тяжкої контузії в Бауценській битві 21(09) трав. 1813, довго хворів і 1818 на власне прохання був звільнений від служби (зі збереженням мундиру та пансіоном повної платні). До кінця життя мешкав у маєтку Богодарівка Верхньодніпровського пов. Катериносл. губ. (нині с. Перше Травня Верхньодніпровського р-ну Дніпроп. обл.), приналежному дружині Катерині Спиридонівні, яка доти супроводжувала його в армії. Кавалер орденів св. Володимира 3-го ст. (1807), св. Анни 1-го ст. (1809), св. Георгія 4-го ст. (1813). П. у с. Богодарівка.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Гангеблов А.С. Воспоминания. М., 1888
  2. Военная галерея 1812 года. СПб., 1912
  3. Гангеблов, Семен Георгиевич. В кн.: Русский биографический словарь. М., 1914.

Посилання:
  • ЧИЧАГОВ П.
  • ГАНГЕБЛОВ (ГАНГЕБЛІДЗЕ) ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОСЦЮШКО ТАДЕЙ
  • КУБАНЬ
  • МОСКВА
  • ОЧАКІВ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1806–1812
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1792
  • СУВОРОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВІЙНА 1812 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • ГАНГЕБЛОВ (ГАНГЕБЛІДЗЕ) ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)