ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАНСЬКА ЄВА

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ГАНСЬКА Єва [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ganska_E (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАНСЬКА ЄВА

ГАНСЬКА Єва (в дівоцтві – Жевуська, в другому шлюбі – Бальзак) Єва (Евеліна-Констанція-Вікторина; 06.01.1801(25.12.1800), за ін. даними, 1804 або 1805–21(09).04.1882) – поміщиця, письменниця. Дочка графа Адама Вавринця Жевуського (1760–1825) та його дружини Устини (Юстини) з роду Рдултовських. Сестра красуні-авантюрниці Кароліни Собанської (Чиркович, Лакруа), польс. письменника Генріка Жевуського та рос. ген. Адама Жевуського (Ржевуського). Н. в маєтку Погребище. 1819 вийшла заміж за київ. та волин. магната графа Вацлава (Венцислава) Ганського (1778–1841), мала з ним 5 дітей (вижила лиш одна Ганна-Марія-Жозефіна).

Була знайома з О.Пушкіним та А.Міцкевичем. 1832, підписавшись "L'Etrangеre" ("Іноземка"), кореспондувала Оноре де Бальзаку, що започаткувало їхнє листування, а потім – зустрічі протягом 1833–46 у Швейцарії, Австрії, Росії (у Санкт-Петербурзі), Німеччині, Італії, Франції. 1846 вони таємно обручилися.

На поч. 1847 Г. мешкала в Парижі, а з верес. того року до січ. наступного та з осені 1848 до весни 1850 приймала Бальзака в маєтку Верхівня Сквирського пов. Київ. губ. (нині село Ружинського р-ну Житомир. обл.), повінчалася з ним 14(02) берез. 1850 у бердичівському костьолі святої Варвари, а в трав. того ж року подружжя переїхало до Франції. Через одруження з чужинцем змушена була передати дочці свої права власності на нерухомість у Російській імперії.

По смерті О. де Бальзака – його спадкоємиця. Завершила конспективно накреслену ним 2-гу ч. роману "Селяни" й опубл. 1855.

П. у м. Париж. Похована на цвинтарі Пер-Лашез. На її честь названа Евеліною одна з дійових осіб роману Бальзака "Сільський лікар" (1833).

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Balzac H. [de]. Lettres á L'Etrangére, t. 1–5. Paris, 1899–1960
  2. Горленко В.П. Отблески. СПб., 1908
  3. Савченко Ф. Бальзак на Україні. "Україна", 1924, кн. 1–2
  4. Бальзак О. Неопубликованные письма. "Звенья", 1934, т. 3–4
  5. Гроссман Л. Бальзак в России. "Литературное наследство", 1937, т. 31–32
  6. Борщак І. Україна й українці в листуванні Бальзака. "Україна: Українознавство і французьке культурне життя", 1950, зб. 3
  7. Вакулюк П. На вівтарі святої любові. "Всесвіт", 1997, № 7.

Посилання:
  • ПОГРЕБИЩЕ
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • БАЛЬЗАК ОНОРЕ ДЕ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)