ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАРАСЕВИЧ МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Стеблій Ф.І. ГАРАСЕВИЧ Михайло Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Garasevych_M (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАРАСЕВИЧ МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ

ГАРАСЕВИЧ Михайло Григорович (23.05.1763–29.04.1836) – історик і церк. діяч, один із перших представників українського національного відродження в Галичині. Д-р богослов'я (1789). Н. в с. Якторів (нині село Золочівського р-ну Львів. обл.). Навч. в "Барбареумі" у Відні (1782–84) і Львів. греко-катол. духовній семінарії (1784–87). Від 1787 –викл., 1790 – проф. "Studium Ruthenum" (Руського інституту), викладав богословські дисципліни і грец. мову. 1793–97 – ред. польс. газ. "Dziennik patriotycznych polityków". 1795 висвячений на священика. Від 1797 – почесний канонік Перемишльської, від 1800 – ген. вікарій Львів. митрополичої капітули, від 1813 – архіпресвітер. Був делегований греко-катол. ієрархами до австрійс. імп. Франца I (1804–35) у справі відновлення Галицької митрополії (1807; див. Галицька греко-католицька митрополія). Поступово звільнився від полонофільства і став переконаним захисником інтересів укр. спільноти.

За це під час австро-франц.-польс. війни 1809 разом із митрополитом А.Ангеловичем зазнав переслідувань від тимчасової польс. управи Львова. За відданість Австрії його нагороджено орденом Леопольда і надано титул барона. Від 1814, після смерті митрополита, до 1818 управляв Галицькою греко-катол. митрополією. В останній період життя заглибився в дослідження історії Галичини та її церкви, наслідком чого стала ґрунтовна зб. джерел "Історія церковної унії з римською церквою", видана згодом під назвою "Annales Ecclesiae Ruthenae" (1863), яка містить матеріали не лише з історії церкви, а й з багатьох ін. питань історії краю. Ще задовго до виходу в світ вона поширювалася в рукописних копіях і стала особливо популярною серед укр. студентської молоді, сприяючи пробудженню в неї нац. свідомості. Непідробний пієтет до вченого-патріота засвідчив М.Устиянович у вірші "Сльоза на гробі Михайла Гарасевича".

П. у м. Львів.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Тершаковець М. Галицько-руське літературне відродження. Львів, 1908
  2. Студинський К. Матеріали до історії культурного життя в Галичині в 1795–1857 рр. Замітки й тексти. "Українсько-руський архів", 1920, т. 13–14
  3. Андрухович А. Історія греко-католицької генеральної духовної семінарії у Львові 1783–1810. В кн.: Греко-католицька духовна семінарія у Львові, ч. 2. Львів, 1936.

Посилання:
  • АНГЕЛЛОВИЧ АНТІН
  • БАРБАРЕУМ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА МИТРОПОЛІЯ
  • ЛЬВІВ
  • STUDIUM RUTHENUM
  • УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ
  • УСТИЯНОВИЧ МИКОЛА ЛЕОНТІЙОВИЧ
  • ВІДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • БАРБАРЕУМ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)