ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАРИБАЛЬДІ ДЖУЗЕППЕ

  Бібліографічне посилання: Варварцев М.М. ГАРИБАЛЬДІ Джузеппе [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Garybaldi_Dzh (останній перегляд: 18.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАРИБАЛЬДІ ДЖУЗЕППЕ

ГАРИБАЛЬДІ (Garibaldi) Джузеппе (04.07.1807–02.06.1882) – італ. громад., політ. і військ. діяч. Нац. герой Італії, генерал. Н. в м. Ніцца (Франція). Один із найвизначніших представників італ. революц.-демократ. руху 19 ст. за возз'єднання Італії та знищення австрійс. гніту, активний борець за свободу пригноблених народів Європи й Америки. Відіграв вирішальну роль у доленосних для Італії подіях – обороні Рим. республіки 1849, бойових діях альпійських стрільців проти австрійс. окупантів 1859, висадці т. зв. тисячі на о-в Сицилія у Середземному м. й розгромі деспотичного режиму неаполітанських Бурбонів 1860, визволенні Венеціанської обл. 1866. Будучи матросом сардинського торг. флоту, не раз відвідував у 1820 – 1-й пол. 1830-х рр. Одесу, Феодосію, Керч. На пд. України розпочав і свою революц. діяльність, вступивши 1833 у таємне респ. т-во "Молода Італія". Його зв'язки з італ. емігрантськими громадами й представниками визвол. боротьби в Україні прислужилися рухові солідарності й матеріальної допомоги гарибальдійським волонтерам. Наприкінці 1850 – поч. 1860 на адресу штабу Г. в Генуї (Італія) надсилалися зібрані в Україні гроші для придбання зброї й спорядження визвол. армії, серед добровольців якої були й українці. 1860 у битві під Неаполем (Італія) відзначився рос. вчений-соціолог та географ, народник Л.Мечников, який керував фортифікаційними роботами, а згодом займався в Тоскані (істор. обл. в Італії) формуванням осередків на підтримку визвол. акцій Г., за особистим дорученням якого 1864 він брав участь у підготовці повстанської мор. експедиції на чорномор. узбережжя України. Діяльність Г. справила певний вплив на програмні засади укр. політ. орг-цій – харків.-київ. таємного т-ва, одес. революц. агентства, центр. укр. к-ту "Земля і воля". Пропагандою ідей та діяльності Г. займалися укр. демократи-шестидесятники: А.Красовський (особисто зустрічався з Г. за кордоном) – серед солдатів і селян, Я.Бекман – на шпальтах газ. "Киевский телеграф" та ін. Перемоги, здобуті під проводом Г., спричинилися в 1860-х рр. до масового поширення серед селян Подніпров'я й Новоросії сподівань і чуток про заморського козац. отамана під іменем "Загрібайло". Селяни чекали на нього як на свого визволителя. Подвиги Г. знайшли відображення у творчості Марка Вовчка, А.Свидницького, Г.Данилевського, М.Драгоманова, М.Максимовича, С.Русової, І.Бондаренка, М.Коцюбинського та ін. П. на о-ві Капрера у Тірренському м., Італія. Під час Другої світової війни в Італії ім'ям Г. називали партизан. бригади, в складі яких билися проти фашистів представники різних національностей, у т. ч. українці-втікачі з таборів військовополонених.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Memorie. Milano, 1882
  2. Мемуары. М., 1966.
Література:
  1. М[ечников Л.И.] Записки гарибальдийца. "Русский вестник", 1861, № 9–11
  2. Русова С. Биография Дж. Гарибальди, освободителя Италии. Ростов-на-Дону, 1906
  3. Бондаренко І. Про Гарібальді, борця за волю італійського народу. Одеса, 1908
  4. Варварцев М.М. Італійці в Україні (XIX ст.): Біографічний словник діячів культури. К., 1994
  5. Його ж. Громадськість України у русі допомоги італійській визвольній боротьбі (1860 р.). "Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки", 1997, вип. 6
  6. Його ж. Гарібальді: український образ та його витоки. "Всесвіт", 1999, № 1.

Посилання:
  • БЕКМАН ЯКІВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ДАНИЛЕВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • КЕРЧ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КРАСОВСЬКИЙ АНДРІЙ ОПАНАСОВИЧ
  • КИЕВСКИЙ ТЕЛЕГРАФ
  • МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОЛОДА ІТАЛІЯ
  • НОВОРОСІЙСЬКИЙ КРАЙ, НОВОРОСІЯ
  • ОДЕСА
  • РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА
  • СВИДНИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ПАТРИКІЙОВИЧ
  • ВОВЧОК МАРКО

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕНИСЕВИЧ (ДЕНИСОВИЧ) АНДРІЙ
  • ДОМБРОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ
  • ІТАЛІЯ, ІТАЛІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • КОЛОКОЛ
  • КРАСОВСЬКИЙ АНДРІЙ ОПАНАСОВИЧ
  • МАДЗІНІ (MAZZINI) ДЖУЗЕППЕ
  • МОЛОДА ІТАЛІЯ
  • ПИРОГОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • СЄРАКОВСЬКИЙ ЗИГМУНТ
  • ЖЕБОКРИЦЬКИЙ ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)