ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГАВРОНСЬКИЙ-РАВІТА

  Бібліографічне посилання: Лісевич І.Т. ГАВРОНСЬКИЙ-РАВІТА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gavronskij_R (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГАВРОНСЬКИЙ-РАВІТА

ГАВРОНСЬКИЙ-РАВІТА (Gawronski-Rawita) Францішек (літ. псевд. – Равіта; 04.11.1845–16.06.1930) – польс. історик і письменник. Н. в с. Степашки (нині село Гайсинського р-ну Він. обл.). Навч. у Київ. г-зії, один рік – у Київ. ун-ті. Закінчив Вищу с.-г. шк. в м. Дубляни (нині місто Жовківського р-ну Львів. обл.). Учасник польського повстання 1863–1864, за що був ув'язнений. Наук. й літ. діяльність розпочав у 1880-х рр. Співпрацював із "Киевской стариной", де було опубліковано низку його творів. Від 1887 проживав у Варшаві, Львові, на Підкарпатті. За своїми політ. поглядами примикав до нар. демократів. В осн. своїх працях, присвячених історії України, зокрема козацтву і польс.-укр. відносинам 17–18 ст., – двотомниках "Історія гайдамацьких рухів" (1899) і "Богдан Хмельницький" (1906–09) та ін. – допустився тенденційності, характерної для тодішньої польс. історіографії. Більш об'єктивною є його двотомна праця "1863 рік на Русі" (1902–03), в якій міститься ґрунтовний фактичний матеріал про політ. обстановку на Правобережній Україні і в Галичині серед. 19 ст. Внеском Г.-Р. у вивчення історії України є його дослідження про П.Орлика, життя та творчість Т.Шевченка, публікація деяких важливих джерел з часів національної революції 1648–1676. Його перу належить також і кілька худож. творів на укр. істор. тематику – повісті "На красному дворі" (1886), "У степах" (1887), "Пан гетьман Мазепа" (1888), "Харцизи" (1893), "Король і цариця" (1919). Публіцистичні тв. вміщував у часописах "Слово польське", "Вєк XX", "Русь" (два останні виходили на поч. 20 ст. у Львові). Їх видавцем, власне, й був Г.-Р.

П. у м. Юзефув під Варшавою.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Тв.: Фома Падурра. "Киевская старина", 1889, № 9
  2. Historia ruchów hajdamackich, t. 1–2. Lwów, 1899
  3. Studia i szkice historycznе, serya II. Lwów–Warszawa–Poznań, 1900
  4. Rok 1863 na Rusi, t. 1–2. Lwów, 1902–03
  5. Bohdan Chmielnicki, t. 1–2. Lwów, 1906–09
  6. Kijów: Legendy, podania, dzieje. Kijów, 1915
  7. Geneza i rozwój idei kozactwa i kozaczуzny w XVI w. Warszawa, 1924.

Посилання:
  • ГАЛИЧИНА
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1863 –1864
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ВАРШАВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)