ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЕЙДЕНШТЕЙН РЕЙНГОЛЬД

  Бібліографічне посилання: Герасименко Н.О. ГЕЙДЕНШТЕЙН Рейнгольд [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gejdentejn_R (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕЙДЕНШТЕЙН РЕЙНГОЛЬД

ГЕЙДЕНШТЕЙН Рейнгольд (1553–1620) – польс. історик, юрист і дипломат. Походив зі старовинного нім. роду графів Гейденштейнів, які переселилися в 15 ст. із Франконії (нині Німеччина) на тер. Тевтонського ордену. 1525, після прийняття васалітету Польщі (1466) і секуляризації ордену, члени роду перебували на службі в польс. короля. Г. навч. в нім., італ. і франц. ун-тах, вивчав рим. право і мови. Після повернення до Польщі став секретарем прусського герцога Альбрехта II Фрідріха, васала польс. короля. Від 1578 – секретар канцлера й гетьмана великого коронного Речі Посполитої Я.Замойського та королів. секретар (1581–1612). 1585 отримав шляхетське звання і герб. Брав участь у посольствах Речі Посполитої до Пруссії, Курляндії (нині тер. сучасної Латвії на зх. і пд. зх. від Ризької зат.), Ліфляндії (нині тер. сучасних пн. ч. Латвії і пд. ч. Естонії) тощо, а також очолював деякі з них. Входив до складу гуртка гуманістів, покровителем якого був Я.Замойський, останньому Г. склав панегірик. Його праця "Коментарі про Московську війну" (шість книг) присвячена подіям Лівонської війни 1558–1583. Містить історико-географічні відомості про Україну, описи Києва, Переяслава (нині м. Переяслав-Хмельницький), Білої Церкви. Значна увага приділяється Косинського повстанню 1591–1593 і Наливайка повстанню 1594–1596. Г. підтримував репресивну політику польс. уряду щодо козаків, поділяв погляди Я.Замойського і короля Стефана Баторія щодо важливості для Речі Посполитої збереження миру з Османською імперією і Кримським ханством шляхом угамування козаків.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. De bello Moskovitico commentariorum librisek. Kraków, 1584; Bazel, 1588
  2. М., 1841
  3. Rerum Polonicarum ab eхcessu Sigismundi Augusti libri XII ("Дела польские от смерти Сигизмунда Августа"): в 12 кн. Франкфурт-на-Майне, 1672.
Література:
  1. Słownik Biograficzny historii powszechney do XVII stulecia. Warszawa, 1968
  2. Ковальский Н.П., Мыцык Ю.А. Рейнгольд Гейденштейн и его известия о освободительной борьбе украинского народа во второй половине XVI в. В кн.: Вопросы германской истории и историографии. Днепропетровск, 1976.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КОСИНСЬКОГО ПОВСТАННЯ 1591–1593
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • КИЇВ
  • ЛІВОНСЬКА ВІЙНА 1558–1583
  • НАЛИВАЙКА ПОВСТАННЯ (1594-1596)
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СТЕФАН БАТОРІЙ
  • ТЕВТОНСЬКИЙ ОРДЕН
  • ЗАМОЙСЬКИЙ ЯН

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЮБЕНСЬКИЙ СТАНІСЛАВ
  • ВЕЙС ГОДОФРЕД


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)