ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ

  Бібліографічне посилання: Струкевич О.К. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Generalnyj_horunzhyj (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ

ГЕНЕРАЛЬНИЙ ХОРУНЖИЙ – один із вищих чинів у козац. війську й держ. установах Війська Запорозького протягом 1648–1764, а після 1764 – чл. присутності 2-ї Малоросійської колегії та "нижчої" генеральної старшини. Уряд (посада) Г.х. виріс із функції козака-прапороносця часів реєстрового козац. війська (див. Реєстрові козаки). Протягом 2-ї пол. 17 – поч. 18 ст. статус Г.х. був нижчим від полковницького. В часи гетьманування І.Самойловича Г.х. введено до складу колегії ген. старшини – постійних гетьман. радників. Згідно з "Відомістю про Малоросійську генеральну старшину..." 1756, Г.х. належав до третього рангу з-поміж військ. урядовців. Поряд з генеральними осавулами та генеральними бунчужними відав військ. справами. Впродовж 1763–64 входив до складу заснованої К.Розумовським "Колегії нижчої генеральної старшини", на яку покладалися обов'язки поточного управління військ. справами та нагляд за станом бойової готовності армії. Спец. обов'язком Г.х. був догляд за одним із гол. клейнодів козацькихкорогвою, а також церемоніальне несення її в урочистих випадках. Ймовірно, він командував "надвірною корогвою" – особистою охороною та почесним ескортом гетьмана. За дорученням гетьмана або старшинської ради виконував дипломатичні місії, брав участь у засіданнях Генерального військового суду, роботі інспекційних, контрольних та слідчих комісій у військ. підрозділах. Г.х. могли призначити гетьманом наказним.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Окиншевич Л. Центральні установи України-Гетьманщини XVII–XVIII ст., ч. 2. В кн.: Праці Комісії для виучування історії західноруського та українського права, вип. 8. К., 1930
  2. Дядиченко В. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959.

Посилання:
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ СУД
  • ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ БУНЧУЖНИЙ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОСАВУЛ
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАН НАКАЗНИЙ
  • КЛЕЙНОДИ КОЗАЦЬКІ
  • КОРОГВА
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • РЕЄСТРОВІ КОЗАКИ
  • РОЗУМОВСЬКИЙ КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ВІЙСЬКО ЗАПОРОЗЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • АПОСТОЛИ
  • ГАМАЛІЇ
  • ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ГОРЛЕНКИ
  • ХАНЕНКИ
  • КОРОГВА
  • КОРОВКИ-ВОЛЬСЬКІ
  • ЛОМИКОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МЕМУАРИ
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ
  • НИЖЧА ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ПАКТИ ТА КОНСТИТУЦІЇ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО 1710
  • РАНГОВІ МАЄТНОСТІ
  • СУЛИМА, СУЛИМИ
  • ЗАБІЛИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)