Бібліографічне посилання: Кривець Н.В. ГЕРБІНІЙ Йоганн [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gerbinij_Y (останній перегляд: 15.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕРБІНІЙ (Herbinius) Йоганн (1633, за ін. відомостями, 1627–1679) – пастор, нім. історик. Жив у Швеції, Польщі, Литві. Навч. в Лейпцигу (нині місто в Німеччині), Утрехті (нині місто в Нідерландах). Ступінь магістра одержав у Віттенберзькому ун-ті. Кілька років працював учителем у Шлезені, а 1672 став пастором лютеранської (див. Протестантизм) церкви у Вільно (нині м. Вільнюс). 1674 відвідав Україну, зокрема Київ, де познайомився з архімандритом Києво-Печерської лаври І.Ґізелем. Г. високо цінував набожність українців, їхню глибоку повагу до духовенства та церкви. За сприяння Ґізеля придбав багато літ. про укр. церкву. У Києві вивчав реліг. пам'ятки, а також Печерський монастир. 1675 в Єні (нині місто в Німеччині) вийшла в світ його кн. про київ. печери "Religiosae Kijovienses cryptae, sive Kijovia subterranea…". Опис був зроблений на підставі власних спостережень, а також двох схематичних планів і кількох гравюр, які він одержав від Ґізеля. В книзі подано імена 43 святих, які були поховані в печерах. 1678 в Амстердамі опублікував кн. про Дніпровські пороги – "De admirandis mundi cataractis". Залишені Г. праці написані лат. мовою і є цінним джерелом з історії України.