ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЕРШУНІ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. ГЕРШУНІ Григорій Андрійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gershuni_G (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕРШУНІ ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ

ГЕРШУНІ Григорій Андрійович (18.02.1870–16.03.1908) – організатор і кер. есерівського тероризму на поч. 20 ст., учасник революц. руху. Син орендаря. Від 1895 навчався в Київ. ун-ті, входив до напівреволюц. студентських гуртків, за що був 1897 заарештований, але одразу ж звільнений. Ставши провізором, працював у Санкт-Петербурзі, Москві та Мінську (нині столиця Білорусі). Надавав усіляку допомогу Робітн. партії політ. звільнення Росії та Польс. соціаліст. партії. Вбачаючи в Г. не революціонера, а інтелігента-культурника, нач. Моск. охранки С.Зубатов намагався використати його для створення Незалежної єврейс. робітн. партії. Г. став на шлях революц. терору і увійшов до партії есерів. Він створив восени 1901 Бойову організацію Партії соціалістів-революціонерів (БО ПСР), його найближчим соратником стала К.Брешко-Брешковська, яка мала кілька конспіративних квартир у Києві. Г. часто бував в Україні, насамперед у Києві та Харкові , де вербував бойовиків і розробляв плани терактів проти держ. чиновників. 2 квіт. 1902 бойовиками Г. був убитий міністр внутрішніх справ Д.Сипягін; 29 лип. 1902 здійснено теракт (невдало) проти харків. губернатора кн. І.Оболенського; 6 трав. 1903 в м. Уфа (нині столиця Башкортостану, РФ) членами бойової орг-ції був застрелений місц. губернатор Богданович. 13 трав. 1903 у Києві Г. був заарештований. У лют. 1904 Петерб. військ.-окружний суд засудив його до смертної кари, яка була замінена довічним ув'язненням. 1906 утік з каторги й емігрував до США. На еміграції продовжував займатися революц. діяльністю. Вироблена Г. тактика тероризму широко використовувалася БО ПСР у есерівському революц. тероризмі на поч. 20 ст.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Дело Гершуни. СПб., 1906
  2. Спиридович А.И. Партия социалистов-революционеров и ее предшественники. Пг., 1918
  3. Гейфман А. Революционный террор в России 1894–1917. М., 1997
  4. Політичний терор і тероризм в Україні. XIX–XX ст. Історичні нариси. К., 2002.

Посилання:
  • БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • БРЕШКО-БРЕШКОВСЬКА КАТЕРИНА КОСТЯНТИНІВНА
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЗУБАТОВ СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЙОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • НОВА ІСТОРІЯ
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)