Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Getman_polny_koronny (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ польний гетьман коронний – уряд (посада) заст. Гетьмана великого коронного у Короні Польській. У Великому князівстві Литовському існував подібний уряд польного гетьмана литов. – заст. Великого гетьмана литов. Посада Г.п.к. Виникла майже одночасно з урядом великого гетьмана коронного, тобто в 2-й пол. 15 ст. (Характерно, що практично всі великі гетьмани посідали свого часу уряд польного гетьмана.) Г.п.к. Мав великі права, свої війська і не був у всьому залежним від великого гетьмана. Владу обох гетьманів обмежували вальний сейм і шляхта, яка могла критикувати гетьманів і вимагати від них стати перед сеймом для свідчень. Г.п.к. Призначався королем, цей уряд з часом став фактично довічним. Він мав право виконувати суддівські функції, право на власних резидентів, власні клейноди (булаву й бунчук) та істотно впливав на зовн. Політику держави. У разі загибелі великого гетьмана Г.п.к. Автоматично займав його місце; під час хвороби або старості великого гетьмана керував усіма коронними військами. Це мало місце й у Великому князівстві Литов., де, напр., під час національної революції 1648–1676 польний гетьман литов. Я.Радзивілл керував литов. Військами де-факто замість старого великого гетьмана литов. Яна Кишки. Коли ж обидва гетьмани гинули або не могли виконувати своїх функцій, напр., перебуваючи у ворожому полоні, король призначав т. Зв. Регіментарів як тимчасових їхніх заступників. У Війську Запорозькому та Укр. Козац. Державі (Гетьманщині) такої посади не було, а уряд наказного гетьмана (див. Гетьман наказний) мав принципові відмінності.