ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГІЛЬДІЇ

  Бібліографічне посилання: Лазанська Т.І. ГІЛЬДІЇ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gildii (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГІЛЬДІЇ

ГІЛЬДІЇ (від нім. Gildе – корпорація, об'єднання) – у широкому значенні різні асоц. (реліг., оборонні, взаємодопомоги тощо) в Зх. Європі у добу раннього середньовіччя; у вузькому – пром. орг-ції, які розпадалися на купецькі гільдії і ремісничі цехи. Створювалися для захисту та обстоювання екон., духовних, політ., професійних інтересів окремих груп населення. Ранні Г. генетично пов'язані з обрядами та інститутами родового устрою. З'явились у стародавніх германців у вигляді громад. банкетів (7–8 ст.), у слов'ян. народів часів Київської Русі – на зразок "братчин", "медових братчин". Від 12 ст. у давньорус. містах засновуються перші орг-ції купців (див. Купецтво), поширені переважно на пн. Русі – у Новгороді Великому, Смоленську (нині місто в РФ). У Києві могутню корпорацію становили купці-гречники. На зразок Г. у 16 ст. в Україні виникають братства, церк. братства, в 17 ст. – торг. братства. За рос. законодавством, яке поширилося також і в Україні, 1721 з метою надання більшої організованості торг.-пром. нас. міст запроваджено його поділ на 4 Г. До 1-ї та 2-ї входили банкіри, знатні купці, міські лікарі, власники аптек, шкіпери купецьких кораблів та деякі категорії ремісників – іконописці, живописці, золотих і срібних справ майстри, а до 3-ї і 4-ї – дрібні торговці та ремісники. На чолі Г. стояли виборні старшини і старости з товаришами, які здійснювали поліцейські функції та провадили грошові збори. Із уведенням у дію царського маніфесту 17 берез. 1775 поділ на Г. зберігся лише для купців. Купецькі Г. проіснували до 1917. Наприкінці 20 – поч. 21 ст. Г. відроджуються як духовні (з метою розвитку к-ри) та підприємницькі орг-ції.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Соловьев С. Братчины. "Русская беседа", 1856, т. 4
  2. Яковцевский В.Н. Купеческий капитал в феодально-крепостнической России. М., 1953
  3. Тихомиров М.Н. Древнерусские города. М., 1956
  4. Чернухін Є.К. Грецьке ніжинське братство: Історіографія та джерела. К., 1998.

Посилання:
  • БРАТСТВА
  • КУПЕЦЬКІ ГІЛЬДІЇ
  • КУПЕЦТВО
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • ЦЕХИ

  • Пов'язані терміни:
  • БУРЖУАЗІЯ
  • ДЕГТЕРЬОВИ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГЕРБ
  • КУПЕЦТВО
  • ПІДПРИЄМНИЦТВО В УКРАЇНІ
  • СТАРОСТА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)