ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ

  Бібліографічне посилання: Німчук В.В. ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Glagolychni_pamyatky (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ

ГЛАГОЛИЧНІ ПАМ'ЯТКИ – найдавніші слов'ян. тексти, писані глаголицею. Крім підпису Григорія на грец. грамоті 982, що зберігається в Іверському монастирі на Афоні, усі глаголичні старослов'ян. тексти не датовані. Абсолютна більшість знайдених глаголичних манускриптів походить із Македонії та Болгарії. Найвідоміші з глаголичних текстів: Київ. глаголичні листки, Зографське Євангеліє, Маріїнське Євангеліє, Ассеманієве Євангеліє, Збірник Клоца, Синайський Псалтир, Синайський Требник, Синайський Міссал. Кінцем 9 – початком 10 ст. деякі дослідники датують Київські глаголичні листки, які привіз до Києва в серед. 19 ст., мабуть, із монастиря св. Катерини на п-ві Синай глава Рос. імператорської духовної місії в Єрусалимі, вихованець Київ. духовної акад. архімандрит Антонін (Капустін). Це невеликий (7 пергаментних аркушів) залишок текстів мес зх.-християн. обряду, перекладених із лат. мови на старослов'ян. У пам'ятці трапляються деякі чесько-словац. фонетичні елементи. Хорватський і австрійський знавець глаголичної писемності акад. Й.Гамм висловив припущення, що Київ. глаголичні листки – це фальсифікат (найімовірніше – В.Ганки). Археогр., лінгвістичні дослідження, особливо мас-спектрометричне та фізико-оптичне дослідження чорнил у Києві 1983, не підтвердили підозри акад. Й.Гамма. Зберігаються в Ін-ті рукопису НБУВ. За архаїчністю мови після Київ. глаголичних листків іде Зографське Євангеліє, неповний манускрипт Чотириєвангелія, написаний наприкінці 10 – або поч. 11 ст., очевидно, в Македонії. Зберігалося в Зографському монастирі на Афоні (звідки й походить його назва), а 1860 перевезене до Санкт-Петербурга, де й нині зберігається в Публічній б-ці ім. Салтикова-Щедріна. За давністю до Зографського близьке Маріїнське Євангеліє (неповний манускрипт Чотириєвангелія) кін. 10 – поч. 11 ст., відкрите в Маріїнському (Діви Марії) монастирі на Афоні. Зберігається в Держ. рос. б-ці в Москві. Збірник Клоца – невеликий фрагмент (14 аркушів) з колись, імовірно, великої книги житій святих і проповідей. Пам'ятку знайдено в італ. м. Тренто (Тридент) у б-ці графа Клоца. Датується 11 ст. Мовою близький до Маріїнського Євангелія. Ассеманієве або Ватиканське Євангеліє кін. 10 або поч. 11 ст. порівняно з ін. має більше відхилень від кирило-мефодіївських текстів. Пергаментну книгу купив 1736 в Єрусалимі папський бібліотекар Й.Ассемані. Зберігається у Ватиканській б-ці. Синайський Псалтир 11 ст. зберігається в монастирі св. Катерини на п-ові Синай. У цьому ж монастирі зберігається Синайський Требник (молитвослов). Датується 11 ст. Синайський Псалтир і Синайський Требник походять, очевидно, із Македонії. Грецький дослідник І.Тарнанідіс у монастирі св. Катерини на п-ві Синай відкрив міссал (зб. Божих служб зх.-християн. обряду). Синайський Міссал можна датувати 11 ст. Мабуть, пам'ятку написано там само, де й Синайський Требник: обидва тексти мають спільні мовні риси. У згаданому монастирі відкрито уривок (2 аркуші) з Мінеї, який датують 11–12 ст. Збереглися й ін. старовинні уривки глаголичних пам'яток.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • АФОН
  • АНТОНІН (АНДРІЙ ІВАНОВИЧ КАПУСТІН)
  • ГАНКА ВАЦЛАВ
  • ГЛАГОЛИЦЯ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВСЬКІ ГЛАГОЛИЧНІ ЛИСТКИ
  • СТАРОСЛОВ'ЯНСЬКА МОВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)