ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ

  Бібліографічне посилання: Юр М.В. ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Glukhivska_shkola_spivu (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ

ГЛУХІВСЬКА ШКОЛА СПІВУ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ – перший в Україні та Росії муз. навч. заклад, який готував півчих (партесного співу) і музикантів (гуслярів, бандуристів, скрипалів) для Придворної співацької капели у Санкт-Петербурзі. Розпорядженням Закордонної колегії царського уряду від 24 серп. 1730 Генеральній військовій канцелярії було вказано відкрити в м. Глухів "Школу співу та інструментальної музики" з учителями хорової справи та гри на муз. інструментах. Згідно з указом імп. Анни Іванівни від 14 верес. 1738, у шк. передбачався штатний розклад на 20 осіб: 17 учнів, 1 регент, 2 викладачі-інструменталісти. Основою навч. процесу стали традиції київ. партесного церк. співу. В 2-й пол. 18 ст. шк. координувалася президентом Малоросійської колегії П.Румянцевим (див. П.Румянцев-Задунайський), який запровадив до навч. процесу й танець. Період найбільшої активності шк. припадає на 1740–50-ті рр. Тут викладали досвідчені майстри муз. справи: регент Ф.Яворовський (1736–41), Н.Шолупіні, О.Брежинський, Ф.Негай (кін. 1750-х рр.), К.Каченовський (1754), С.Андрієвський (1758) та ін. Учнями були: В.Григор'єв (співав у капелі до 1741), І.Федоров (зарахований до хору 1746) та ін. Традиції шк. розвинули композитори Д.Бортнянський та М.Березовський, а також М.Полторацький, Г.Головня та ін. Відомі художники, вихідці з Г.ш.с. та і.м. – К.Головачевський, І.Саблучок, А.Лосенко. Ця школа була своєрідним культ. центром укр. і рос. муз. мист-ва 2-ї чв. і серед. 18 ст., де формувалися майбутні спеціалісти не тільки для творчих колективів С.-Петербурга і Москви, а й ін. міст України та Росії.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Майбурова К.В. Глухівська школа півчих XVIII ст. та її роль у розвитку музичного професіоналізму на Україні та в Росії. "Українське музикознавство", 1971, вип. 6
  2. Іванов В.Ф. Співацька освіта в Україні. К., 1992
  3. Корній Л.П. Історія української музики, ч. 1. К.–Х.–Нью-Йорк, 1996
  4. Васюта О.П. Музичне життя на Чернігівщині у XVIII ст. – XIX ст.: Історико-культурологічне дослідження. Чернігів, 1997.

Посилання:
  • АННА ІВАНІВНА
  • БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНОВИЧ
  • БОРТНЯНСЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЛУХІВ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА КОЛЕГІЯ
  • МОСКВА
  • ПАРТЕСНИЙ СПІВ
  • ПОЛТОРАЦЬКИЙ МАРКО ФЕДОРОВИЧ
  • ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА
  • РУМЯНЦЕВ-ЗАДУНАЙСЬКИЙ ПЕТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • БЕРЕЗОВСЬКИЙ МАКСИМ СОЗОНОВИЧ
  • БОРТНЯНСЬКИЙ ДМИТРО СТЕПАНОВИЧ
  • ГЛУХІВ
  • ЛОСЕНКО АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ПРИДВОРНА СПІВАЦЬКА КАПЕЛА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)