ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ГНИЛОСИРОВ Василь Степанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gnylosyrov_V (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГНИЛОСИРОВ ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ

ГНИЛОСИРОВ (Гнилосир) Василь Степанович (псевдоніми – А.Гавриш, О.Гавриш, Ал.Гаврыш, Ол.Гаврыш, В.Гаврыш, О.Л.Гаврыш та ін.; не пізніше 02.04(21.03).1836–16(03).11. 1900) – громад. діяч, педагог, етнограф, письменник. Н. на х. Гаврівка (Гавришкове) Кобеляцького пов. Полтав. губ. Поза-шлюбний син відставного гусарського полк. Антона Гавриша та шляхтянки Наталії Ганжи. За бажанням рідного батька його всиновив управитель маєтку на Катеринославщині С.Гнилосиров. 1850 Г. закінчив Полтав. повітове уч-ще, 1857 – Полтав. г-зію. Вступив на мед. ф-т Харків. ун-ту. 1860 брав участь у створенні місц. недільних шкіл (за порадою та по допомогу щодо забезпечення їх літературою звертався до Т.Шевченка). Торгував укр. книжками, досліджуючи попит на них, у селах і містах Харківщини та Полтавщини, надсилав кошти М.Костомарову для випуску науково-популярних та ін. тв. Був одним з ініціаторів харків. вечора на спомин Шевченка 1 квіт.(19 берез.) 1861. Товаришував з О.Потебнею. 1861 перейшов на історико-філол. ф-т, того самого року залишив ун-т і, склавши іспит на звання вчителя рос. мови, став на службу до Охтирського повітового уч-ща, а 1864 – Харків. повітової шк. Протягом 1869–70 займався організацією споживчих т-в, 1870–73 викладав у Звенигородському двокласному міському уч-щі. Від 1873 до відставки 1895 завідував (на посаді наглядача) Канів. двокласним уч-щем. Оберігав Шевченкову могилу, збирав меморіальні матеріали. 1884 заснував перший нар. музей у Каневі – "Тарасову світлицю", 1897 запровадив книгу записів туристів-відвідувачів. Виступав у часописах "Основа", "Зоря", "Киевская старина". Автор спогадів і розвідки "К истории могилы Т.Г.Шевченко", а також віршів, у т. ч. про Шевченка. В Києві надрукував поему "Закохана" (1893), казку "Царівна-русалка" (1895), зб. "Оповідання" (1897). Вів щоденник (зберігається в Ін-ті рукопису НБУВ), а також широке листування: серед його кореспондентів – В.Науменко, П.Житецький, В.Лисенко та багато ін. П. у м. Канів.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. П’ять днів з життя Х-го студента. "Основа", 1862, № 9
  2. Десятилетие каневской публичной библиотеки (1878–1887 г.). "Киевская старина", 1889, № 8
  3. До історії могили Т.Г.Шевченка. "Дніпро", 1964, № 2.
Література:
  1. Науменко В. Памяти В.С.Гнилосырова. "Киевская старина", 1901, № 2
  2. Житецький І. Шевченко і харківська молодь. "Україна", 1925, № 1–2
  3. Його ж. Листування Костомарова з харківськими громадянами про видання народніх книжок. Там само, 1925, № 3
  4. Іофанов Д.М. Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка. К., 1957
  5. Тарахан-Береза З. З історії "Тарасової світлиці". "Радянське літературознавство", 1984, № 7
  6. Її ж. Літописець і хранитель Шевченкової могили. "Дніпро", 1987, № 3
  7. Франчук В. З оточення Олександра Потебні. "Київська старовина", 1993, № 1.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КАНІВ
  • КОСТОМАРОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
  • НЕДІЛЬНІ ШКОЛИ
  • ОСНОВА - ЧАСОПИС
  • ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ЖИТЕЦЬКИЙ ПАВЛО ГНАТОВИЧ
  • ЗОРЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КОБЕЛЯКИ
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МОГИЛА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)