ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОДИНКА АНТОНІЙ

  Бібліографічне посилання: Віднянський С.В., Г. ГОДИНКА Антоній [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Godynka_A (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОДИНКА АНТОНІЙ

ГОДИНКА Антоній (Антал; псевдоніми – Сокирницький Сирохман, Сокирницький Сиротюк; 07.02.1864–15.07.1946) – історик, філолог, фольклорист, публіцист, педагог. Чл.-кор. (1910), дійсний чл. (1933) Угор. АН. Н. в с. Ладомирів (нині Словаччина) в сім'ї греко-катол. священика. Закінчив шк. в с. Сокирниця (нині село Хустського р-ну Закарп. обл.). Вчився в г-зіях міст Мараморош-Сігет (нині Сігету-Мермацієй, Румунія) й Ужгород, Мукачівській духовній семінарії, від 1882 – у Центр. теологічній семінарії в м. Будапешт (Угорщина). Від 1888 – працівник б-ки Угор. нац. музею, від 1889 – стипендіат Австрійс. історіографічного ін-ту у Відні, де став учнем відомого славіста В.Ягича. 1891 захистив докторську дис. "Джерела сербської історії та її перший період". 1892–1906 – науковець Імператорської і королів. конфесійної б-ки у Відні, де займався дослідженнями з палеографії, історії пд. слов'ян (сербів і хорватів), виданням архів. джерел. 1905 дістав звання приват-доц. філос. ф-ту Будапештського ун-ту за дослідження "Угорсько-слов'янські контакти до 1526 р.". Від 1906 – проф. Акад. права та ун-ту в Братиславі (нині столиця Словаччини), від 1923 – зав. каф-ри заг. історії, декан філос. ф-ту, від 1932 – ректор Печського ун-ту (Угорщина). Від 1935 – на пенсії. 1941–43 – перший голова "Подкарпатського общества наук" в Ужгороді. Досліджував питання заг. історії, історії Угорщини, Закарпаття і Церкви, угор.-слов'ян. зв'язків. П. у м. Будапешт. Серед значної кількості істор. тв. (переважно угор. мовою), більшість з яких зберігається у від. рукописів б-ки Угор. АН, найважливішими є: "Історія Мукачівської греко-католицької єпархії" (Будапешт, 1909), "Архіви Мукачівської греко-католицької єпархії, т. 1: 1458–1715" (Ужгород, 1911), "Частини руських літописів, пов'язані з угорцями" (Будапешт, 1916), "Додатки до історії Ужгородського замку і міста Ужгорода" (Ужгород, 1917), "Русинсько-мадярський словарь глаголов" (Ужгород, 1922), "Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ" (Ужгород; Оксфорд, обидва 1922; Будапешт, 1923; Париж, 1924), "Князь Ференц Ракоці II і найвірніший народ" (Печ, 1937) та ін. Укладенням і виданням наук. спадщини Г. займався проф. І.Удварі (м. Ніредьгаза, Угорщина).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Пісні наших предків: Сто наших співанок. Будапешт–Ужгород, 1993
  2. Утцюзнина, газдуство и прошлость южнокарпатськыхъ русинувъ. Написау еденъ сокырницькый сирохманъ. Ніредьгаза, 2000.
Література:
  1. Загальна бібліографія Подкарпаття. Ужгород, 1944
  2. Мишанич О. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. Ужгород, 1991
  3. Наукові дослідження на честь Антонія Годинки. Ніредьгаза, 1993
  4. Удварі І. Антоній Годинка – дослідник історії русинів. Ніредьгаза, 1992
  5. Його ж. Традиції О.В.Духновича в діяльності А.Годинки. В кн.: О.В.Духнович і слов’янський світ. Ужгород, 1993
  6. Магочі П.Р. Формування національної самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). Ужгород, 1994
  7. Хланта I. Літературне Закарпаття у XX ст.: Біобібліографічний покажчик. Ужгород, 1995
  8. Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах (з давніх часів до початку XX ст.). Ужгород, 1997.

Посилання:
  • ПАЛЕОГРАФІЯ
  • УЖГОРОД
  • ВІДЕНЬ
  • ЯГИЧ ВАТРОСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)