ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОЕЛРО

  Бібліографічне посилання: Веселова О.М. ГОЕЛРО [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Goelro (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОЕЛРО

ГОЕЛРО Державна комісія з електрифікації Росії, Комісія з електрифікації України. ГОЕЛРО – перший загально-державний перспективний план відбудови й розвитку економіки РСФРР (що занепала внаслідок громадян. війни 1918–21 та націоналізації всієї пром-сті) на основі електрифікації. Для його розробки 21 лют. 1920 за вказівкою В.Леніна було утворено Держ. комісію з електрифікації Росії (Государственная комиссия по электрификации России. ГОЭЛРО) під головуванням Г.Кржижановського, у складі якої працювали понад 200 осіб. Електрифікацію розуміли як технічну реконструкцію економіки на найновітнішій електроенергетичній основі. План ГОЕЛРО був затверджений 29 груд. 1920 8-м Всерос. з'їздом Рад. При його розробці найбільша увага фахівців приділялася Пд. екон. р-ну, до якого входили як відповідні тер. РСФРР, так і землі УСРР без урахування кордонів між республіками.

План ГОЕЛРО, розрахований на 10–15 років, передбачав реконструкцію старих і побудову нових 20 теплових електростанцій і 10 ГЕС потужністю 1750 тис. кВт-год, що разом мали виробляти 9 млрд кВт-год електроенергії. Накреслював створення важкої пром-сті, широке буд-во залізниць, розширення посівних площ і підвищення врожайності земель та масове кооперування селянства.

Електростанції мали стати основою пром. розвитку певного значного пром. вузла чи р-ну. Від цього й назва – ДРЕС (Держ. районна електростанція). У Пд. р-ні за планом передбачалося збудувати електростанції для виробітку 560 тис. кВт-год електроенергії, найбільше – на Придніпров'ї та в Донбасі.

За планом ГОЕЛРО в Україні передбачалося буд-во 9 електростанцій: Штерівської, Гришинської, Лисичанської, Ізюмської та ін. З планом пов'язаний початок широкого використання гідроресурсів, планувалося спорудження Олександрівської (нині Дніпрогес) потужністю 200 тис. кВт з подальшим її розширенням і Бузької ГЕС, буд-во електростанцій, які працюють на доменних і коксових газах, комбінованих з вугіллям: Петрівської, Юзівської, Макіївської. Потужність запланованих електростанцій мала становити 1 млн кВт.

Планувалося об'єднати після відбудови та спорудження в єдину систему 24 електростанції з-дів і шахт, збудувати ДРЕС у Лисичанську, Гришиному (нині м. Красноармійськ), звести Запоріз. ГЕС (Дніпрогес) на Дніпрі потужністю 200 тис. кВт з подальшим її розширенням. За планом передбачалося на базі енергії Дніпрогесу буд-во з-дів із виплавки алюмінію та вир-ва якісної сталі, збільшення в 10 разів порівняно з 1920 видобутку вугілля, здійснення випуску машин для металургії, паливної індустрії, с. госп-ва й транспорту.

У квіт. 1921 створено Комісію з електрифікації України. Реконструкції за цим планом підлягали металургійна й хімічна пром-сть Донбасу, залізниця Петроград (нині м. Санкт-Петербург)–МоскваХарків–Юзівка (нині м. Донецьк) з перетворенням її на потужну магістраль з наступною електрифікацією, передбачалося створення наскрізного дніпровського водного шляху КиївХерсон. Тяжка, часто непосильна, але героїчна праця будівничих, а також значні кошти, вилучені в укр. селян (див. Колективізація сільського господарства; Голодомор 1932–1933 років в УСРР), сприяли тому, що план ГОЕЛРО було перевиконано – на 1935 в Україні потужність усіх електростанцій зросла в 7 разів. 1923 потужність невеликих ГЕС в тодішній УСРР становила 46,7 тис. кВт, або бл. 2 % усього можливого запасу гідроенергії УСРР. Збудована 1927–32 за планом ГОЕЛРО Дніпровська ГЕС (Дніпрельстан), тоді найбільша в Європі, додала 558 тис. кВт потужності.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Кржижановский Г.М. Десять лет хозяйственного строительства СССР: 1917–1927. М., 1927
  2. Развитие электрификации Советской страны. 1921–1925 гг.: Сборник документов и материалов. М., 1956
  3. Труды Государственной комиссии по электрификации России – ГОЭЛРО: Документы и материалы. М., 1960
  4. Ульянова А.Д., Павлова В.В. Розвиток електрифікації Української РСР: Бібліографічний покажчик. К., 1962
  5. Кульчицький С.В. Україна між двома війнами (1921–1939 рр.). К., 1999.

Посилання:
  • ДОНЕЦЬК
  • ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР
  • ХАРКІВ
  • ХЕРСОН, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • КИЇВ
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛИСИЧАНСЬК
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • АЛЕКСАНДРОВ ІВАН ГАВРИЛОВИЧ
  • ДНІПРОБУД
  • ДНІПРОВІ ПОРОГИ
  • ДИРЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ В СРСР
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • ЗАПОРІЖЖЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)