ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОЛІЦИНСЬКИЙ ЄВ ГЕН МИКОЛАЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Стрельський Г.В. ГОЛІЦИНСЬКИЙ Єв ген Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Golicynsky_E (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОЛІЦИНСЬКИЙ ЄВ ГЕН МИКОЛАЙОВИЧ

ГОЛІЦИНСЬКИЙ (Галицинський) Євген Миколайович (1878–1932) – громад. та політ. діяч, дипломат. За фахом – хімік. Н. в м. Кишинів (нині столиця Молдови) в сім'ї військового. Закінчив Київ. кадетський корпус (1898). Навч. у Моск. вищому тех. уч-щі та на хім. ф-ті Київ. політех. ін-ту. Один із організаторів Революційної української партії, активний чл. її київ. первинної орг-ції ("вільної громади") з 1900. На 1-му з'їзді РУП (наприкінці 1902) обраний чл. її Центр. к-ту, що складався, окрім нього, ще з двох осіб (Д.Антонович, В.Козиненко). Співред. періодичних вид. партії – часописів "Гасло", "Селянин", "Праця". 1903–04 працював у закордонному к-ті РУП, ств. для кер-ва видавничою роботою партії в Галичині. 1904 вийшов із партії й залишив Україну. 1907 закінчив Празький технікум. Вернувшись в Україну, працював інженером-хіміком. 1915–17 – зв'язковий між львів. Союзом визволення України та київ. і закордонними укр. громад.-політ. орг-ціями. Після Лютневої революції 1917 був комісаром Звенигородщини, згодом працював у Київ. конторі держ. банку. 1918 очолював делегацію Української Народної Республіки до Німеччини для вирішення питання щодо друкування укр. грошей. Наприкінці 1918 – поч. 1919 Г. очолював дипломатичну місію Директорії УНР у Вашингтоні. Від весни 1919 працював послом УНР в Естонії та Латвії. У 1920-х рр. жив у Чехословаччині, був доц. Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), викладав хімію. Один з ініціаторів видання спогадів про РУП. П. у Чехословаччині.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Стрельський Г. Українські дипломати доби національно-державного відродження (1917–1920 рр.): Біографічний довідник. К., 2000.

Посилання:
  • АНТОНОВИЧ ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ДИРЕКТОРІЯ, ДИРЕКТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАСЛО
  • ГАСЛО
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ПРАЦА
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • УКРАЇНСЬКА ГОСПОДАРСЬКА АКАДЕМІЯ У ПОДЕБРАДАХ
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА

  • Пов'язані терміни:
  • ГАСЛО
  • РЕВОЛЮЦІЙНА УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)