Бібліографічне посилання: Стрельський Г.В. ГОЛІЦИНСЬКИЙ Єв ген Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Golicynsky_E (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОЛІЦИНСЬКИЙ (Галицинський) Євген Миколайович (1878–1932) – громад. та політ. діяч, дипломат. За фахом – хімік. Н. в м. Кишинів (нині столиця Молдови) в сім'ї військового. Закінчив Київ. кадетський корпус (1898). Навч. у Моск. вищому тех. уч-щі та на хім. ф-ті Київ. політех. ін-ту. Один із організаторів Революційної української партії, активний чл. її київ. первинної орг-ції ("вільної громади") з 1900. На 1-му з'їзді РУП (наприкінці 1902) обраний чл. її Центр. к-ту, що складався, окрім нього, ще з двох осіб (Д.Антонович, В.Козиненко). Співред. періодичних вид. партії – часописів "Гасло", "Селянин", "Праця". 1903–04 працював у закордонному к-ті РУП, ств. для кер-ва видавничою роботою партії в Галичині. 1904 вийшов із партії й залишив Україну. 1907 закінчив Празький технікум. Вернувшись в Україну, працював інженером-хіміком. 1915–17 – зв'язковий між львів. Союзом визволення України та київ. і закордонними укр. громад.-політ. орг-ціями. Після Лютневої революції 1917 був комісаром Звенигородщини, згодом працював у Київ. конторі держ. банку. 1918 очолював делегацію Української Народної Республіки до Німеччини для вирішення питання щодо друкування укр. грошей. Наприкінці 1918 – поч. 1919 Г. очолював дипломатичну місію Директорії УНР у Вашингтоні. Від весни 1919 працював послом УНР в Естонії та Латвії. У 1920-х рр. жив у Чехословаччині, був доц. Української господарської академії в Подєбрадах (Чехословаччина), викладав хімію. Один з ініціаторів видання спогадів про РУП. П. у Чехословаччині.