ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР

  Бібліографічне посилання: Марочко В.І. ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Golodomor_1932_1933 (останній перегляд: 24.06.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР

ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УСРР – геноцид укр. народу, здійснюваний тоталітарним комуніст. режимом в ході утвердження соціаліст. сектору економіки в СРСР, підпорядкування сусп-ва парт.-держ. органам влади та встановлення в країні особистої диктатури Й.Сталіна. Голодомору передували насильницька колективізація сільського господарства, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельні кампанії, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в УСРР протягом 22-х місяців, – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виношувалися починаючи з 1928. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення укр. селян, на знищення в УСРР самодіяльних сел. г-в – соціально-економічних підвалин укр. нації. Голод у СРСР розпочався взимку 1931, набув масового поширення упродовж 1932–33, охопивши тер. УСРР, Пн. Кавказу, Поволжя, пд. р-нів Центр.-Чорноземної обл. Росії, а також Уралу, Казахстану і Зх. Сибіру із заг. кількістю нас. понад 50 млн осіб. Напередодні голодомору в УСРР внаслідок суцільної колективізації, "розкуркулення", надмірних хлібозаготівель відбулося катастрофічне зменшення кількості худоби у подвірному користуванні колгоспників (у 8 разів) і в одноосібному секторі (у 7 разів). Депортації укр. селян підірвали вироб. потенціал села, залишили сел. родини без годувальника-батька, матері, старшого брата, негативно вплинули на демографічну ситуацію, спричинили зростання безпритульності. Запроваджувана в колгоспах система оплати праці на трудодні мала фіскальний і визискний характер, забезпечувала умови для масового вилучення с.-г. продукції колгоспів. З початком голодомору, навесні 1932, 16 % колгоспів Він., 28 % Київ. та 15 % колективних г-в Харків. обл. не розрахувалися з колгоспниками за вироблені ними трудодні. А в берез. 1933 48 % колгоспів УСРР не видали селянам грошової й натуральної ч. на трудодні, тобто позбавили їх засобів до існування. Тоді в колгоспах республіки налічувалося 2 млн працівників, майже половина їх залишилася без хліба. Найбільших втрат с. госп-во УСРР зазнало від т. зв. заготівельних кампаній. Для їх здійснення політбюро ЦК ВКП(б) запровадило 22 жовт. 1932 "надзвичайні комісії". В Україні діяла комісія на чолі з В.Молотовим, на Пн. Кавказі – з Л.Кагановичем, на Поволжі її очолював П.Постишев (у січні 1933 останнього призначили 2-м секретарем ЦК КП(б)У, звільнивши з посади 2-го секретаря ЦК КП(б)У і секретаря Харків. обкому Р.Терехова за недоліки у проведенні хлібозаготівель). Діяльність хлібозаготівельної комісії супроводжувалася карально-репресивними заходами (показовими польовими судами над селянами, стратами, масовими репресіями проти парт. та рад. кер-ва, голів і чл. правлінь колгоспів). Терор набув масових форм у вигляді занесення сіл і цілих р-нів на сумнозвісні "чорні дошки" за невиконання хлібозаготівельних завдань, що означало для них припинення будь-якого продовольчого постачання. Міста з нас. до 70 тис. осіб звільнялися від централізованого держ. продовольчого постачання. У такий спосіб уряд намагався створити внутр. посівні та експортні товарні фонди зернових культур. Питома вага хліба, що вилучався із ужитку в УСРР протягом 1930–32, неухильно збільшувалася: 1930 – 34 %, 1931 – 39,2 %, 1932 – 54,6 % від валового збору осн. зернових к-р у країні. Це призвело до зменшення норм споживання хліба нижче граничної "голодної межі". Голодомор супроводжувався, особливо у пд. р-нах України (степ), жахливими випадками канібалізму, трупоїдства, вживанням м'яса дохлої худоби, домашніх тварин (котів, собак), гризунів; розладами людської психіки, самогубствами, епідеміями тифу та ін. інфекційних хвороб, голодними смертями. Жертвами голодомору в УСРР, за підрахунками укр. та зарубіжних дослідників трагедії, стали від 4 до 6 млн осіб. Про голод в Україні знали лідери багатьох іноз. д-в, дипломатичні представництва яких діяли на тер. УСРР та СРСР. Італ. та нім. консули в УСРР інформували урядові структури своїх д-в про масовий голод. 1930, 1933 Головна українська еміграційна рада в Парижі зверталася до багатьох країн світу з повідомленням про жахливий голод в УСРР. 25 верес. 1933 представник уряду УНР на еміграції О.Шульгін надіслав листа голові Ради Ліги Націй Мовінкелю про те, що майже в центрі Європи "сотні тисяч, навіть мільйони людей мруть од голоду, тяжко страждають без всякої допомоги…". 27 верес. 1933 О.Шульгін власноручно передав листа голові 14-ї Асамблеї Ліги Націй Вотеру про голод в Україні. Звернення укр. політ. еміграції проігнорували: восени 1934 Ліга Націй прийняла до свого складу СРСР. Упродовж десятиліть голодомор в УСРР замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалося наприкінці 1980-х рр. 26 листоп. 1998, згідно з Указом Президента України, встановлено День пам'яті жертв голодомору 1931–33 в Україні (цим днем є четверта субота кожного листопада).


Література:
  1. Investigation of the Ukrainian Famine 1932–1933. Report to Congress Commission on the Ukraine Famine. Washington, 1988
  2. Кульчицький С.В. Ціна "великого перелому". К., 1991
  3. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки, вип. 1. К., 1991
  4. Мерль Ш. Голод 1932–1933 годов – геноцид украинцев для осуществления политики русификации? "Отечественная история", 1995, № 1
  5. Голодомор 1932–1933 рр. в Україні: причини і наслідки (Міжнародна наукова конференція. Київ, 9–10.IX.1993, матеріали). К., 1995
  6. Голодомор в Україні. 1932–1933. Бібліографічний покажчик. Одеса–Львів, 2001
  7. Голод 1932–1933 років в Україні: причини і наслідки. К., 2003.

Посилання:
  • ГОЛОВНА УКРАЇНСЬКА ЕМІГРАЦІЙНА РАДА
  • КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • ПОСТИШЕВ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ШУЛЬГИН ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ТРУДОДЕНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • АНОМІЯ
  • АНТИФАШИСТСЬКИЙ КОНГРЕС ДІЯЧІВ КУЛЬТУРИ У ЛЬВОВІ 1936
  • АСОЦІАЦІЯ ДОСЛІДНИКІВ ГОЛОДОМОРІВ В УКРАЇНІ
  • БАЧИНСЬКИЙ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • БАЛИЦЬКИЙ ВСЕВОЛОД АПОЛЛОНОВИЧ
  • БАРКА ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • БОЧКОВСЬКИЙ ОЛЬГЕРД ІППОЛІТ
  • ЧОРНІ ДОШКИ
  • ЧУБАР ВЛАС ЯКОВИЧ
  • ДАЛЕКОСХІДНІ ПОСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДЕМОГРАФІЯ ІСТОРИЧНА
  • ДЕРЖАВА ЯК ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН
  • ДЕРЖАВНЕ ПОЛІТИЧНЕ УПРАВЛІННЯ УСРР
  • ДИРЕКТИВНЕ ПЛАНУВАННЯ В СРСР
  • ЕКСПРОПРІАЦІЯ ЕКСПРОПРІАТОРІВ
  • ЕЛЛІНІЗАЦІЯ ГРЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ 1926–1938
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ЕТНОЦИД
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ФЕДЕНКО ПАНАС ВАСИЛЬОВИЧ
  • ҐЕДРОЙЦ ЄЖИ
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ КОНСУЛЬСТВО СРСР У ЛЬВОВІ
  • ГОЕЛРО
  • ГОЛОД 1946–1947 РОКІВ В УРСР
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ ЕТНІЧНА
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
  • КАПШУЧЕНКО ПЕТРО САВИЧ
  • КЕЙРНС ЕНДРЮ
  • ХАРКІВ
  • НАЦІОНАЛЬНА КНИГА ПАМ'ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
  • КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УСРР/ УРСР
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОМІТЕТИ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН, КОМНЕЗАМИ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНДУФОР ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ
  • КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ КАНАДИ
  • КОНГРЕСИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН, КОНГРЕСИ НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ЄВРОПИ МІЖВОЄННОЇ ДОБИ
  • КОНКВЕСТ РОБЕРТ
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНСТИТУЦІЇ ДРУГОЇ РЕЧІПОСПОЛИТОЇ ПОЛЬСЬКОЇ 1921 ТА 1935
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ ШКІДНИЦЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В ОРГАНАХ НАРКОМЗЕМУ І НАРКОМРАДГОСПІВ СПРАВА 1933
  • КООПЕРАТИВНОГО СОЦІАЛІЗМУ КОНЦЕПЦІЯ
  • КОПЕЛЄВ ЛЕВ ЗІНОВІЙОВИЧ
  • КОРЖ ОЛЕКСАНДР ЮХИМОВИЧ
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • КОСТЮК ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОВАЛЕНКО-МАНЯК ЛІДІЯ БОРИСІВНА
  • КРАКІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • КРАСНОДАР
  • КРАВЧЕНКО ВІКТОР АНДРІЙОВИЧ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИВІЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ ІВАН АНТОНОВИЧ
  • КУБАНЬ
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • КУЛЬЧИЦЬКИЙ СТАНІСЛАВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ
  • КУРОПАСЬ МИРОН СТЕПАНОВИЧ
  • ЛЕМКІН РАФАЕЛ
  • ЛЕВАНДОВСЬКИЙ ВЯЧЕСЛАВ ВЯЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЛІГА НАЦІЙ
  • ЛУБНИ
  • ЛУЦЕНКО ДМИТРО ОМЕЛЯНОВИЧ
  • ЛУЦЮК ЛЮБОМИР-ЯРОСЛАВ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЯШКО ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ
  • ЛИСЯНКА
  • ЛЮБЧЕНКО ПАНАС ПЕТРОВИЧ
  • МАЛИНОВИЙ КЛИН
  • МАНЯК ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ
  • МАРОЧКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
  • МАЙОРОВ МИХАЙЛО МУСІЙОВИЧ
  • МЕЙС ДЖЕЙМС-ЕРНЕСТ
  • МЕЛЬНИЧЕНКО ВОЛОДИМИР ЮХИМОВИЧ
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • МЕМУАРИ
  • МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
  • МІХНОВСЬКИЙ ЮРІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • МІСТО
  • МІЖНАРОДНА КОМІСІЯ З РОЗСЛІДУВАННЯ ГОЛОДУ В УКРАЇНІ 1932–1933 РОКІВ
  • МОЛДАВСЬКА АРСР
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • МИРОПІЛЬ
  • МИЦИК ЮРІЙ АНДРІЙОВИЧ
  • НАЦІОНАЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УСРР/УРСР 1924–1940
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ОДИНЦОВ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОСЕРЕДОК УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ
  • ПАЛАДІЙ ЯРОСЛАВ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ПАЦИФІКАЦІЯ
  • ПЕРЕПИСИ НАСЕЛЕННЯ
  • ПЕТРОВСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ПІОНЕРСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ
  • ПІЩАНКА
  • ПОЛІЩУК ВАЛЕРІАН ЛЬВОВИЧ
  • ПОЛІТБЮРО ЦК КПУ, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЬСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОЇ СПРАВА 1933–1935
  • ПОСТГЕНОЦИДНЕ СУСПІЛЬСТВО
  • ПОСТИШЕВ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ПОВСТАННЯ СЕЛЯНСЬКІ ПРОТИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО РЕЖИМУ 1929–1932
  • ПРОЦИК РОМАН СТЕПАНОВИЧ
  • РІЧИЦЬКИЙ АНДРІЙ
  • РОСІЯ
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • САМЧУК УЛАС ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • СЕЛО
  • СЕРБИН РОМАН
  • ШАПОВАЛ ЮРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • СКАРЖИНСЬКА КАТЕРИНА МИКОЛАЇВНА
  • СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ, СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТ ІМЕНІ В. ЛИПИНСЬКОГО
  • СОФІЯ КИЇВСЬКА, НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗАПОВІДНИК
  • СОЮЗ УКРАЇНЦІВ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ
  • СОЛОВЕЙ ДМИТРО ФЕДОРОВИЧ
  • СОЛЖЕНІЦИН ОЛЕКСАНДР ІСАЙОВИЧ
  • СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • СТЕФАНИК ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • СВІТОВА ФЕДЕРАЦІЯ УКРАЇНЦІВ – КОЛИШНІХ ПОЛІТВ’ЯЗНІВ І РЕПРЕСОВАНИХ РАДЯНСЬКИМ РЕЖИМОМ
  • СВІТОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНЦІВ
  • СВОБОДА - ГАЗЕТА, США
  • СИСИН ФРАНК-ЕДВАРД
  • ТЕРОР І ТЕРОРИЗМ
  • ТОКАРЖЕВСЬКИЙ-КАРАШЕВИЧ ЯН
  • ТРИПІЛЛЯ, СЕЛО
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ УКРАЇНИ
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ВЕЛИКОДЕРЖАВНИЙ ШОВІНІЗМ
  • ВОЛЮНТАРИЗМ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКІ З'ЇЗДИ РАД
  • ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
  • ЮХНОВСЬКИЙ ІГОР РАФАЇЛОВИЧ
  • ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ–САС ВОЛОДИМИР-СЕРГІЙ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЗВІД ПАМ'ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)