ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОМІЛЕТИКА ТА ПРОПОВІДНИЦТВО В УКРАЇНІ 9–18 СТ.

  Бібліографічне посилання: Зема В.Є. ГОМІЛЕТИКА та проповідництво в Україні 9–18 ст. [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gomiletyka (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОМІЛЕТИКА ТА ПРОПОВІДНИЦТВО В УКРАЇНІ 9–18 СТ.

ГОМІЛЕТИКА та проповідництво в Україні 9–18 ст. Г. (грец. GПмйлефйкЮ – проповідь, бесіда) – розділ богослов'я про мист-во складання та виголошення повчань, звернених до вірних. Для гомілій як жанру проповідництва є властивим міркування довкола обраного фрагменту бібл. тексту, притчі (див. Біблія). Історія Г. в Україні сягає часів Київської Русі, коли на теренах Давньорус. д-ви набули поширення перекладені повчання отців Церкви, серед них – Іоанна Златоуста, Василія Великого, Григорія (Назіанзина) Богослова та ін. (див. Патристика). Поруч з перекладеними зб. проповідей фіксуються також тексти давньорус. та балканських авторів, зокрема митрополита Іларіона, Кирила Туровського, Климента Смолятича та Климента Охридського. Серед проповідей, підписаних іменами отців Церкви, трапляються оригінальні тексти укр. та білорус. авторів. Поширеними були зб. проповідей, що отримали назву "Золотоусти". Від серед. 15 ст. набувають поширення Учительні Євангелія – перекладені з грец. мови зб. проповідей, одним з авторів яких був, зокрема, константиноп. патріарх Іоанн Агапіт (12 ст.). Цей збірник зазнав незначних змін і був виданий у Заблудові (1569; див. Заблудівське Євангеліє), Вільно (нині м. Вільнюс; 1580 і 1595), Крилосі (1606) та Києві (1637). Авторами низки зб. напучувального змісту були також Мелетій Смотрицький та Кирило (Транквіліон) Ставровецький. В останній третині 16 ст. набули поширення на теренах Галичини, Волині, Підляшшя, Закарпатської України рукописні Учительні Євангелія оригінального змісту. В основу цих текстів були покладені проповіді польськомовного протестантського автора Миколая Рея. В цих збірниках фіксуються також тексти апокрифічного (див. Апокрифи) походження. Перероблені правосл. авторами, вони залишалися одними з найбільш популярних книжок відповідного змісту аж до кін. 17 ст. В серед. 17 ст. постає київ. проповідницька школа, що згуртувалася довкола Києво-Могилянського колегіуму (див. Києво-Могилянська академія). Серед її представників – Лазар Баранович, Антоній Радивиловський, Дмитро Туптало (Димитрій Ростовський), Іоанікій Галятовський. Проповіді останнього та його підручник з проповідництва набули поширення по всьому сх.-слов'ян. культ. просторі. Друк укр. проповідей тривав також у 19 ст.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Франко І. Карпаторуська література XVII–XVIII віків. "ЗНТШ", 1900, т. 37
  2. Janów J. Tłumaczenia ruskie z Postylli M. Reja w ewangeliach kaznodziejskich XVI–XVII wieku. "Sprawozdania z posiedzeń Polskiej Akademii Umiеjętności. Wydział Filologiczny", 1929, nr 8
  3. Janów J. Przyczynek do źródeł Ewangeliarza popa Andrzeja z Jarosławia (przekład ruski pasji z Postylli M. Reja). В кн.: Prace Filologiczne. 1931, t. 15, cz. 2
  4. Janów J. Problem klasyfikacji ewangeliarzy "uczytelnych" (kaznodziejskich)
  5. Część I. Grupa środkowo-podolska. В кн.: Sprawozdania z czynności i posiedzeń Polskiej Akademii Umiеjętności. Kraków, 1948, nr 8
  6. Климент Охридски. Събрани съчинения, т. 2. София, 1977
  7. Гонис Д. Цариградският патриарх Калист I и "Учителното Евангелие". "Palaeobulgarica" "Старобългаристика". 1982, т. 4, № 2
  8. Иоанн Златоуст в древнерусской и южнославянской письменности ХI–XVI веков: каталог гомилий. СПб., 2001
  9. Дмитриев М.В. Евангелие в польской и украинско-белорусской культуре Речи Посполитой XVI–XVII вв.: Притча о Мытаре и Фарисее в католической (Петр Скарга) и православной (Учительное Евангелие) проповеди. В кн.: Одиссей. Человек в истории. 2003. М., 2003.

Посилання:
  • АПОКРИФИ
  • БАРАНОВИЧ ЛАЗАР
  • БІБЛІЯ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛЯТОВСЬКИЙ І.
  • ІЛАРІОН
  • КЛИМЕНТ СМОЛЯТИЧ, КЛИМ СМОЛЯТИЧ
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИРИЛО ТУРОВСЬКИЙ
  • МЕНШОВИКИ
  • ПАТРИСТИКА
  • ПІДЛЯШШЯ
  • СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ ГЕРАСИМОВИЧ
  • СТАВРОВЕЦЬКИЙ-ТРАНКВІЛІОН КИРИЛО
  • ВІЛЬНЮС
  • ВОЛИНЬ
  • ЗАБЛУДІВСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • ЄПІФАНІЙ
  • ҐАЛЯТОВСЬКИЙ
  • ПОТІЙ ІПАТІЙ
  • УСПЕНСЬКИЙ ЗБІРНИК (ХІІ-ХІІІ СТ.)
  • ВИШЕНСЬКИЙ ІВАН


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)