ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОМІЙ

  Бібліографічне посилання: Коваленко В.П. ГОМІЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gomiy (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОМІЙ

ГОМІЙ археологічна пам'ятка – літописне місто Черніг. землі, центр волості "Радимичі". Нині – тер. м. Гомель (обл. центр Республіки Білорусь). Уперше Г. згадано в Іпатіївському літописі під 1142 у зв'язку з боротьбою смоленського кн. Ростислава Мстиславича і черніг. Ольговичів. Назва, імовірно, похідна від старослов'ян. "гомила", "гомола" – могила, високий пагорб. Пам'ятка знаходиться в центрі сучасного міста, на високому (22 м) мисі правого берега р. Сож (прит. Дніпра), в гирлі її притоки – ручаю Гомеюк, і складається з дитинця (1,4 га), окольного граду (бл. 12,5 га) та неукріплених посадів на пн. і пд. від останнього. Оборонні споруди не збереглися. Виник Г. наприкінці 9 ст. на тер. с-ща роменської культури, якому передувало поселення колочинської культури 6–7 ст. Від 1164 – центр удільного князівства. Це сприяло розвиткові міста – тут велося монументальне буд-во. На серед. 13 ст. його заг. пл. складала 45–50 га. Бл. 1239 місто знищено під час монголо-татарської навали. 1926 археол. розкопки Г. проводив І.Ющенко, 1975 – М.Ткачов, 1986–88 – О.Макушніков (усього розкрито бл. 2000 м²). Досліджено рештки укріплень, житла і госп. споруди, ремісничі майстерні. Серед останніх – унікальна майстерня зброяра серед. 13 ст. Зафіксовано також рештки залізоробного, ковальського, ювелірного, шкірообробного, гончарного, склоробного, косторізного та ін. ремесел.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Ипатьевская летопись. В кн.: ПСРЛ, т. 2. М.–Л., 1962
  2. Макушников О.А. Основные этапы развития летописного Гомия (до серед. XIII в.). В кн.: Проблемы археологии Южной Руси. К., 1990.

Посилання:
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • КОЛОЧИНСЬКА КУЛЬТУРА
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • ОЛЬГЕРДОВИЧІ
  • ПОСАД
  • РОМЕНСЬКА КУЛЬТУРА
  • РОСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ЗЕМЛЯ, ЧЕРНІГОВО-СІВЕРСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • РАДИМИЧІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)