ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ

  Бібліографічне посилання: Коваленко В.П. ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorodec_ostersky (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ

ГОРОДЕЦЬ ОСТЕРСЬКИЙ – літописне місто Переяславського князівства. Знаходиться на тер. сучасного м. Остер. Уперше згадане в Іпатіївському літописі під 1098, коли переяслав. кн. Володимир Мономах спорудив у ньому нові укріплення. За даними археол. досліджень, Г.О. заснований наприкінці 10 ст. в процесі містобуд. діяльності вел.кн. київ. Володимира Святославича з укріплення пд. р-нів Русі. Важливий опорний пункт Переяслав. князівства на стику з Черніг. та Київ. землями, Г.О. під час князівських усобиць 12 ст. використовувався Мономашичами для перегрупування та концентрації сил у боротьбі за київ. стіл, зустрічей ("снемів") зі своїми союзниками. Не раз (1140, 1147, 1148, 1150) брався в облогу київ. князями, але лише 1152 був захоплений і спалений київ. кн. Ізяславом Мстиславичем. Відбудований 1195 владимиро-суздальським кн. Всеволодом Юрійовичем. 1239 зруйнований ордами хана Батия. В 16 ст. джерела вже згадують про існування на тер. Г.О. дерев'яної фортеці ("острогу") з 8 вежами, оточеної валом і ровом. Городище Г.О. складається з дитинця (бл. 0,75 га, укріплення не збереглися), розташов. на невисокому (бл. 10 м) останці лівого берега р. Остер (прит. Десни, бас. Дніпра), окольного граду (пл. – бл. 4 га, довжина валів – понад 600 м, заввишки – до 4 м), що прилягав до нього з пн., та ще двох смуг укріплень, які концентричними півколами охоплювали з пн. попередні укріплення, захищаючи міські р-ни площею 25 та 30 га, відповідно. Заг. укріплена пл. міста перевищувала 60 га, що дає змогу вважати його однією з найпотужніших фортець регіону. На тер. дитинця була розміщена Михайлівська церква (Юр'єва божниця) – одноапсидна, однобанева, тринефна, одностовпна, споруджена з плінфи та брил пісковику в техніці змішаної кладки зі схованим рядом. 1753 згоріла від удару блискавки і незабаром була зруйнована обвалами підмитих водами р. Остер схилів тераси. На поч. 19 ст. рештки її розібрані, за винятком апсиди, в якій збереглися залишки фрескових розписів 12 ст. Городище досліджувалося В.Богусевичем та А.Козаковим; рештки храму – М.Константиновичем, М.Макаренком та ін.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ІПАТІЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ІЗЯСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • ОСТЕР
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЛОДИМИР МОНОМАХ
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВСЕВОЛОД ЮРІЙОВИЧ ВЕЛИКЕ ГНІЗДО

  • Пов'язані терміни:
  • ІГОР ОЛЬГОВИЧ, ІГОР-ГЕОРГІЙ ОЛЬГОВИЧ
  • ОСТЕР
  • ОСТЕРСЬКА БОЖНИЦЯ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)