ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОРОДОВІ КОЗАКИ

  Бібліографічне посилання: Гуржій О.І. ГОРОДОВІ КОЗАКИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorodovi_kozaky (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРОДОВІ КОЗАКИ

ГОРОДОВІ КОЗАКИ – найчисленніша група служилого стану Гетьманщини з середини 17 до 80-х рр. 18 ст., неоднорідна в соціально-екон. та правовому відношеннях. Г.к. поділялися на "кінних", "піших", "ґрунтових", "нищетних", "спродавшихся власникам" і т. ін. (Назва "городові козаки" часто застосовувалася в офіц. документах у тих випадках, коли потрібно було козаків, які мешкали на "волості", тобто в містах і селах, відрізнити від запорожців.) До Г.к. належали переважно особи, які "від діда та батька й самі" перебували у війську. Їх кількість не була постійна. У 1660-х рр. гетьманське правління та царський уряд законодавчо скоротили чисельність укр. козац. війська від сотень тис. осіб до 20 тис. Коломацькі статті 1687 передбачали існування в Україні 30 тис. служилих козаків, хоча насправді козаків було значно більше. Так, за ревізією 1723, у 10 полках (131 сотні) Лівобережної України Г.к. налічувалося 55 240 осіб. Серед них найчисленнішу групу складали кінні козаки (їх було майже у 2,5 разу більше, ніж "піших"). Договірні статті українських гетьманів з рос. царями 1654–87 передбачали для Г.к. не лише право одержувати в спадщину рухоме та нерухоме майно, а й звільнення від держ. повинностей і поборів, право займатися промислами, ремеслами й торгівлею, полюванням та рибальством, користуватися привілеєм пропінації (вільна торгівля спиртним), підпорядкування особливій козац. юрисдикції. Судити Г.к. міг тільки військ. суд в особі гетьмана, генеральної старшини, полковників, сотенної адміністрації. Статті гетьманів І.Скоропадського (1722) та Д.Апостола (1728) підтвердили "давній" статус Г.К., однак впровадили додаткові обов'язки: утримання козаками драгунів, сплату "загальнонародних" поборів, виконання разом із посполитими держ. повинностей. Указ царського уряду 1735 визнав попередні права козаків лише за виборними козаками. Указом Сенату від 27 берез. 1738 Генеральна військова канцелярія зобов'язувалася звільняти від повинностей Г.К., які потрапили в залежність до землевласників, і поновлювати їх на військ. службі. Схожі норми передбачали й укази 1740 і 1742. Після юрид. оформлення кріпацтва 1783 на Лівобереж. Україні й злиття козац. війська з рос. армією значна частина Г.к. зрівнялась у правах з державними селянами.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Дядиченко В.А. Нариси суспільно-політичного устрою Лівобережної України кінця XVII – початку XVIII ст. К., 1959
  2. Апанович О.М. Збройні сили України першої половини XVIII ст. К., 1969
  3. Гуржий А.И. Эволюция феодальных отношений на Левобережной Украине в первой половине XVIII в. К., 1986
  4. Путро А.И. Левобережная Украина в составе Российского государства во второй половине XVIII века: (Некоторые вопросы социально-экономического и общественно-политического развития). К., 1988.

Посилання:
  • АПОСТОЛ ДАНИЛО ПАВЛОВИЧ
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ДОГОВІРНІ СТАТТІ УКРАЇНСЬКИХ ГЕТЬМАНІВ
  • ДРАГУНИ
  • ГЕНЕРАЛЬНА СТАРШИНА
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КОЛОМАЦЬКІ СТАТТІ 1687
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПОСПОЛИТІ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ВИБОРНІ КОЗАКИ

  • Пов'язані терміни:
  • БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ МИР 1681 Р.
  • ГОРЛЕНКО ДМИТРО ЛАЗАРЕВИЧ
  • КОЗАЦЬКІ ВІЙСЬКА
  • МАЗЕПИНСЬКА ЕМІГРАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)