ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОРОВИЦЬ ВОЛОДИМИР САМІЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ГОРОВИЦЬ Володимир Самійлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorovyc_V (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРОВИЦЬ ВОЛОДИМИР САМІЙЛОВИЧ

ГОРОВИЦЬ Володимир Самійлович (01.10(18.09).1903–06.11.1989) – піаніст-віртуоз (соліст і ансамбліст), педагог. Н. в м. Київ у родині інженера – власника фірми з продажу електрообладнання. Першим педагогом Г. (1908–13) була його мати Софія Бодик, яка мала муз. освіту. 1913 вступив до Київ. муз. уч-ща (пізніше реорганізованого в консерваторію), де навч. в класах В.Пухальського (1913–18), С.Тарновського (1918– 19) і Ф.Блуменфельда (1919–20). Під час навчання почав писати фортепіанні п'єси, позначені впливом рос. композитора С.Рахманінова. По закінченні консерваторії (1920) виступав з концертами в багатьох містах. Виїхавши за кордон, 1926 дебютував у містах Берлін та Гамбург (обидва міста в Німеччині), пізніше – в Парижі, Лондоні та ін. містах Європи. Від січ. 1928 жив у Нью-Йорку (США). 1932 записав з Нью-Йоркським філармонічним оркестром під кер-вом італ. диригента А.Тосканіні 1-й концерт для фортепіано з оркестром П.Чайковського. 1933 одружився з дочкою диригента Вандою Тосканіні. 1934 Г. відвідав батько (коли останній повернувся до СРСР, його заарештували, і він помер у в'язниці). До 1935 Г. гастролював у Європі та Америці, даючи до 100 концертів за сезон. Через хвороби двічі переривав концертну діяльність (1936–38, 1953–64). У ці роки займався записами своїх тв. на платівки та відеокасети. 1982 був на гастролях у Лондоні, 1984 – в Японії, 1986 – у СРСР (Москва, Ленінград, нині Санкт-Петербург). 1995 Муз. уч-щем ім. Р.Гліера у Києві започатковано проведення міжнар. конкурсу юних піаністів ім. В.Горовиця. П. у м. Нью-Йорк. 7 трав. 1997 у Києві на будинку № 12 по вул. Ю.Коцюбинського (колиш. вул. Тимофіївська, де містилася 7-ма чол. г-зія, в якій Г. провчився 2 роки) йому встановлено меморіальну дошку.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Рабинович Д.А. Владимир Горовиц и русская пианистическая традиция. В кн.: Рабинович Д.А.
  2. Григорьев Л., Платек Я. Современные пианисты. М., 1985
  3. Володимир Горовіц та піаністична культура XX ст. Х., 1996
  4. Дюбуа Д. Встреча с Горовицем. М., 2001
  5. Зильберман Ю. Владимир Горовиц и "еврейский вопрос" в России. В кн.: Київське музикознавство: Збірник статей, вип. 9. К., 2003.

Посилання:
  • ЧАЙКОВСЬКИЙ ПЕТРО ІЛЛІЧ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • КАРАБИЦЬ ІВАН ФЕДОРОВИЧ
  • ОЙСТРАХ ДАВИД ФЕДОРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)