ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГОРВІЦ ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Щусь О.Й. ГОРВІЦ Олександр Борисович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gorvic_O (останній перегляд: 18.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГОРВІЦ ОЛЕКСАНДР БОРИСОВИЧ

ГОРВІЦ Олександр Борисович (справжні ім'я та по батькові – Азеф Беркович; 1897 – лют. (січ.) 1918) – революц. діяч. Н. в м. Київ у сім'ї комерсанта. Закінчив г-зію в Києві (1913). Освіту продовжив у Комерційному ін-ті (1913–15), згодом – у Казанському ун-ті (з 1915). Чл. студентської орг-ції соціал-демократів-інтернаціоналістів, за її доручен-ням вів революц. пропаганду серед солдатів казанського гарнізону. В лют. (ст. ст.) 1917 повернувся до Києва. Чл. редколегії друкованого органу київ. орг-ції РСДРП(б) – газ. "Голос социал-демократа". Делегат обласного з'їзду рад Пд.-Зх. краю (квіт. 1917). Від трав. 1917 – чл. Київ. к-ту РСДРП(б), виконкому Київ. ради робітн. депутатів, у листоп. – чл. виконкому Київ. об'єднаної ради робітн. і солдатських депутатів. Під час липневих заворушень у Петрограді (нині м. Санкт-Петербург) 18(05) лип. 1917 був заарештований юнкерами, але під тиском Київ. к-ту РСДРП(б) звільнений. 9 листоп. (27 жовт.) на пленумі київ. рад обраний до ревкому для підготовки збройного повстання робітників і революц. солдатів, був заарештований разом з ін. керівниками більшовиків військовиками штабу Київського військового округу, звільнений після капітуляції останнього. Виступив проти проведення повстання на заклик більшовиків напередодні Всеукраїнського з'їзду рад селянських, робітничих і солдатських депутатів 1917. 5 груд. 1917 на обласному (крайовому) з'їзді РСДРП(б) обраний чл. Гол. к-ту РСДРП(б) – соціал-демократії України, на Першому Всеукраїнському з'їзді рад – чл. ЦВК рад України. У січ. 1918 – уповноважений Народного секретаріату для проведення в Києві повстання робітників і солдатів проти Української Центральної Ради, один з його кер. Від 28(15) січ. 1918 – чл. заг.-міськ. Військ.-революц. к-ту. Керував повсталими на Печерську (див. Київське (січневе) збройне повстання 1918). Під час намагань відновити зв'язок з ін. р-ми міста був схоплений прибічниками УЦР і закатований. Похований 13 лют. (31 січ.) 1918.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Памятник борцам пролетарской революции, погибшим в 1917–1921 гг. М.–Л., 1925
  2. Великий Жовтень на Київщині. К., 1957.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОКРУГА
  • КИЇВСЬКЕ (СІЧНЕВЕ) ЗБРОЙНЕ ПОВСТАННЯ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ
  • ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД СЕЛЯНСЬКИХ, РОБ. І СОЛДАТ. ДЕПУТАТІВ 1917 Р.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)