ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРЕКОВ БОРИС ДМИТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Плахонін А.Г. ГРЕКОВ Борис Дмитрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grekov_B (останній перегляд: 23.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРЕКОВ БОРИС ДМИТРОВИЧ

ГРЕКОВ Борис Дмитрович (21 (09).04.1882–09.09.1953) – історик. Акад. АН СРСР (1935). Н. в м. Миргород у сім'ї дрібного чиновника. Пізніше разом із сім'єю переїхав до м. Холм (нині Хелм), а потім до м. Грубешов (нині Грубешув, обидва Польща). Закінчив класичну г-зію в м. Радом (Польща). Навч. у Варшавському ун-ті (1901–05), закінчив Моск. ун-т (1907), де слухав лекції рос. історика-медієвіста Д.Петрушевського (учнем і послідовником ідей якого Г. себе вважав), М.Любавського, О.Кизеветтера, О.Лаппо-Данилевського. До Жовтневого перевороту в Петрограді 1917 викладав в Імператорському комерційному уч-щі, на Вищих жін. (Бестужевських) курсах, у Петерб. ун-ті, з 1916 – у його філії в м. Перм (нині місто в РФ). За часів СРСР викладав у вищих навч. закладах Пермі, Сімферополя, Ташкента (Узбекистан). Проф. Ленінгр. та Моск. університетів. У 1920-ті рр. був ученим секретарем Археогр. комісії, співробітником та зав. від. раннього феодалізму в Росії Держ. акад. історії матеріальної к-ри (з весни 1935), дир. Ленінгр. від-ня Ін-ту історії СРСР АН СРСР (1936–38), Ін-ту історії матеріальної к-ри АН СРСР (1944–46), Ін-ту слов'янознавства АН СРСР (1946–51), Ін-ту історії СРСР АН СРСР (1938–52). Акад.-секретар Від-ня історії та філософії АН СРСР (1946–52).

Гол. увагу приділяв екон. історії слов'янства, вже перша його монографія "Новгородский дом святой Софии" (ч. 1. СПб., 1914) була присвячена історії значного монастирського вотчинного комплексу. Злет наук. кар'єри Г. припав на часи сталінських репресій. Г. зазнав переслідувань: факт його участі у Білому русі в Криму був широковідомий. 1930 заарештований у "справі академіка Платонова", його старший син відбув строк на Соловках. Це змусило Г. вдаватися до наук. компромісів, писати роботи "на замовлення". Зокрема це позначилося на його працях, присвячених соціально-екон. розвитку сх. слов'ян у добу середньовіччя, виникненню та розвитку феод. відносин у Київській Русі. Якщо спочатку, під впливом теорії Й.Сталіна про перехід до феодалізму в результаті революції рабів, Г. у своїй творчості був змушений допускати домінування на певному етапі історії Давньої Русі рабовласницьких відносин ("Рабство и феодализм в Древней Руси" в ж. "Известия Государственной академии истории материальной культуры", 1934, вып. 86), то пізніше він відстоював теорію виникнення феод. відносин у сх. слов'ян у результаті безпосереднього розкладу родоплемінних відносин ("Была ли древняя Русь рабовладельческим обществом?" в ж. "Борьба классов", 1935, № 3), що на тривалий час зробило його об'єктом критики більш послідовних прибічників сталінської вульгарної схематизації формаційної теорії. Як компроміс Г. запропонував виокремити т. зв. дофеод. період в історії Русі, який поєднував певні риси родоплемінного та рабовласницького ладу. Для цього він розробив концепцію двох періодів в історії Київ. Русі: 1) визрівання феод. відносин та створення "імперії", 2) феод. роздробленості ("Феодальные отношения в Киевском государстве" Л., 1936), яка й досі є найпоширенішою серед вітчизн. та зарубіжних дослідників. Найбільш повно погляди Г. на соціально-екон. та політ. історію Давньої Русі були викладені в його монографії "Киевская Русь" (М.–Л., 1939), яка зазнала багатьох перевидань у радянський час. До класичних можна зарахувати й узагальнюючі монографії Г. "Культура Киевской Руси" (М.–Л., 1944) та "Крестьяне на Руси с древнейших времен до XII века" (М.–Л., 1946).

Особливу увагу Г. приділяв виданню істор. джерел. Зокрема, під його патронатом у СРСР від-родилося вид. Полного собрания русских летописей, а його учень В.Пашуто втілив задум про видання "Свода зарубежных источников по истории Восточной Европы". При АН СРСР Г. створив комісію з історії землеробства, яка з кін. 1950-х рр. організовує регулярні симпозіуми з вивчення аграрної історії.

Г. вдалося створити школу істориків, яка визначала напрямки розвитку рад. медієвістики 2-ї пол. 20 ст.

Лауреат Держ. премії СРСР (1943, 1948, 1952). Нагороджений 2-ма орденами Леніна, ін. орденами.

П. у м. Москва.

1982 у Миргороді з нагоди 100-річчя від дня народження Г. встановлено пам'ятник.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Исследования по истории и историографии феодализма. К 100-летию со дня рождения академика Б.Д.Грекова. Сборник статей, воспоминаний и документов. М., 1982
  2. Свердлов М.Б. Общественный строй Древней Руси в русской исторической науке XVIII–XX вв. СПб., 1996
  3. Горская Н.А. Борис Дмитриевич Греков. М., 1999
  4. Її ж. Борис Дмитриевич Греков (1882–1953). В кн.: Портреты историков: Время и судьбы, т. 1. М.–Иерусалим, 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БІЛИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ФОРМАЦІЙНА ТЕОРІЯ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛЮБАВСЬКИЙ МАТВІЙ КУЗЬМИЧ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МОСКВА
  • МИРГОРОД
  • ПАШУТО ВОЛОДИМИР ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ПОЛНОЕ СОБРАНИЕ РУССКИХ ЛЕТОПИСЕЙ
  • СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
  • СІМФЕРОПОЛЬ
  • СОЛОВКИ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • ДАВНЬОРУСЬКОЇ НАРОДНОСТІ КОНЦЕПЦІЯ
  • ФОТОДОКУМЕНТОЗНАВСТВО
  • ИСТОРИЧЕСКИЙ АРХИВ
  • ИСТОРИЧЕСКИЕ ЗАПИСКИ
  • ІЗГОЇ
  • ИЗВЕСТИЯ ТАВРИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА ИСТОРИИ, АРХЕОЛОГИИ И ЭТНОГРАФИИ
  • ЛАППО-ДАНИЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ
  • МАВРОДІН ВОЛОДИМИР ВАСИЛЬОВИЧ
  • МИРГОРОД
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ ТА АРХЕОЛОГІЇ АН УРСР
  • НАУКОВІ ЗАПИСКИ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ
  • ПАШУТО ВОЛОДИМИР ТЕРЕНТІЙОВИЧ
  • ПЕТЕРБУРЗЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • РУССКАЯ ИСТОРИЧЕСКАЯ БИБИЛИОТЕКА
  • СМЕРДИ
  • СРЕДНИЕ ВЕКА - НЕПЕРІОДИЧНИЙ ЗБІРНИК
  • СТАЛІНСЬКІ ПРЕМІЇ, ПРЕМІЇ ІМЕНІ СТАЛІНА
  • ТАВРІЙСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ (1887)
  • ЗБРОЄЗНАВСТВО
  • ЗИМІН ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)