ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРІНЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кізченко В.І. ГРІНЧЕНКО Микола Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grinchenko_M_O (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРІНЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

ГРІНЧЕНКО Микола Олексійович (04.05(22.04).1888–27.11. 1942) – музикознавець, фольклорист. Засл. діяч мист-в УРСР (1941). Н. в м. Київ у сім'ї робітника з-ду "Арсенал". Батько Г. був музично обдарованою людиною, співав у хорі Київ. опери, згодом став її хормейстером. Початкову муз. освіту (хоровий спів, диригування, фортепіано) здобув у Придворній співацькій капелі в Санкт-Петербурзі, де навч. 1897–1901. Після повернення до Києва закінчив реальне уч-ще, потім муз. уч-ще Рос. муз. т-ва (1912). Перша наук. праця – "Українська музика та її представники" опубл. 1908–09 у Тамбові (нині місто в РФ). 1918–21 навч. на історико-філол. ф-ті Кам'янець-Подільського ун-ту. 1922–34 –викл. історії музики й нар. творчості Муз.-драм. ін-ту ім. М.Лисенка в Києві (1925–28 – ректор), 1934–37 – проф. Київ. консерваторії. 1938–42 – н. с. Ін-ту укр. фольклору АН УРСР, 1942 – дир. Ін-ту нар. творчості та мист-в АН УРСР (нині Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України), який під час евакуації перебував у м. Уфа (нині столиця Башкортостану, РФ). Наук. інтереси Г. зосереджувалися на питаннях історії укр. муз. к-ри, нац. пісенного фольклору, наук. музикознавства тощо ("Історія української музики", 1922, "Нарис історичного розвитку української народної музики", опубл. 1947, "Український романс", "Українська народна інструментальна музика", "Українські народні думи", "Коломийки", "Українські радянські народні пісні" та ін. – усі опубл. 1959). Працював над створенням "Українського музичного словника" (не опубл.). Г. – автор численних нарисів про творчість укр. композиторів (М.Лисенка, Я.Степового, К.Стеценка, М.Леонтовича, М.Вериківського, Л.Ревуцького та ін.), розвідок ("Гайдамаки" К.Стеценка, 1922, "Шевченко і музика", 1941, "Українська тематика в творчості М.Глінки", 1959, та ін.). Займався пед., муз., громад., пропагандистсько-просвітницькою діяльністю.

П. у м. Уфа, 1953 перепохований на Байковому цвинтарі в Києві.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Історія української музики. К., 1922
  2. Вибране. К., 1959.
Література:
  1. Немкович О.М. Микола Грінченко. К., 1988.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БАЙКОВИЙ ЦВИНТАР
  • ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • КИЇВ
  • ЛЕОНТОВИЧ МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
  • ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ
  • РЕВУЦЬКИЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СТЕПОВИЙ ЯКІВ СТЕПАНОВИЧ
  • СТЕЦЕНКО КИРИЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕРИКІВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДУМИ
  • ДУРДУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
  • ГАЙВОРОНСЬКИЙ МИХАЙЛО-ОРЕСТ
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКОВОЇ МОВИ
  • НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)