ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 століть [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Groshovy_obig (останній перегляд: 08.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ

ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 століть. Наприкінці 13 – поч. 14 ст. (див. Безмонетний період) на ринку України залишилася невелика кількість монет. У дрібних торг. операціях їх замінили товаро-гроші (намистини, шиферні прясла, раковини-каурі та ін.), у крупних – монетні гривни (див. Гривна давньоруська). У скарбах України 14–15 ст. переважають новгород. паличкоподібні гривни. На пн. Чернігівщину з пн. потрапляли шестикутні розплющені молотом гривни, т. зв. черніг. або пн.-руські. Від поч. 14 ст. в обігу з'явилися гроші празькі, великі й доброякісні (початкова вага – бл. 4 г) срібні монети, що швидко почали відігравати провідну роль на ринку. Найбільш поширеними стали гроші чеського короля Вацлава IV (1378–1419). У 1-й пол. 14 ст. до обігу потрапили золотоординські дирхеми, а також польс. монети. У 2-й пол. 14 ст. з'являються монети місц. карбування. Спершу – рус., карбовані у Львові, півгроші (див. Грошик руський) від імені польс. королів Казимира III Великого (1333–70), Людовіка Угорського (1370–82), і на поч. 15 ст. – львівські півгроші Владислава II Ягайла (1386–1434). Вони були регіональними грішми, але завдяки зв'язкам львів. купецтва поширилися на значній тер. України, в Молдові та Польщі. Ін. осередком монетного карбування став Київ, де за київ. кн. Володимира Ольгердовича (1363–94) випускалися дрібні срібні денарії, роль яких в обігу була незначною. На поч. 15 ст. в Україні поширюються польс. півгроші Владислава II Ягайла і Казимира IV Ягеллончика (1447–92). Поряд з ними в обігу перебували угор., венеціанські, візант. срібні монети. Авторитетними засобами платежу стають золоті дукати та флорини середньою вагою бл. 3,5 г. Монети лічили на литовські копи (60 грошів) й рублі (100 грошів), а також на польс. злоті (30 грошів). Як пережиткове явище зберігалася давньорус. лічильна одиниця – гривна (48 грошів; див. Гривна польська).

Принципові зміни настали в 16 ст., коли зникають гроші празькі, золотоординські дирхеми й монети київ. і львів. вир-ва. Осн. монетами на ринку стали литов. й польс. (гроші, півгроші й денарії), невелика кількість прусських і сілезьких півгрошів. Після Люблінської унії 1569 польс. монети, що раніше переважали в обігу Галичини й Волині, поширюються на всю тер. України. Збільшується кількість іноз. монет: сілезьких, угор., бранденбурзьких та ін. нім. д-в і міст. За часів Стефана Баторія починається масове карбування 3-х і 6-ти грошовиків, а також білонних солідів (шелягів). Становище на укр. ринку принципово змінилося з кін. 16 – 1-ї третини 17 ст. Кількість віднайдених скарбів цього періоду перевищує кількість віднайдених скарбів попереднього періоду більше ніж у десять разів, що свідчить про стрімке зростання у цей період г-ва й торгівлі. Трапляються скарби у 5 і більше тисяч монет. Гол. маса – соліди, гроші, 1, 3-х, 5-ти і 6-ти грошовики Сигізмунда III Ваза (1587–1632). Разом із монетами Речі Посполитої у 1-й пол. 17 ст. в обігу були монети тотожних номіналів Швеції (карбованих для Прибалтики), Пруссії, Бранденбурга та ін. В обігу з'являються великі срібні монети – талери (вагою бл. 30 г), переважно вир-ва Голландії (нині Нідерланди). Однак на ринку переважали дрібні й низькопробні монети Речі Посполитої, а також багатьох європ. країн. Домішка крупнішої срібної монети й талерів була незначною. За правління Яна II Казимира Ваза (1648–68) грошовий ринок країни й укр. земель у складі Речі Посполитої занепав. Почалась емісія мідних солідів і неповноцінних срібних монет – тимфів. Спроби наступників Яна II Казимира налагодити грошове г-во не мали успіху. Невелика кількість високопробних рос. копійок, що почали надходити після 1654, не могла поліпшити загалом погану якість монетної маси ринку.

Осн. монети, що функціонували в 17 ст., залишилися в обігу і з настанням наступного століття. Та протягом 1730–40-х рр. на Лівобережній Україні їх витіснили рос. монети. Принципово важливе значення мала грошова реформа Петра I, однією з цілей якої було поширення рос. монети на тер. України. До обігу були введені повноцінні срібні монети різних номіналів (від рубля до десяти денг, тобто п'яти копійок) і мідні копійки, денги, полушки, а також алтини й п'ятаки. На Правобережній Україні, що залишалась у складі Речі Посполитої, монетний ринок принципово не змінився. Після 1-го поділу Польщі 1772 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) Галичину захопила Австрійс. імперія й поширила на неї свою монетну систему. На більшій ч. правобереж. земель, що після 2-го (1793) і 3-го (1795) поділів Речі Посполитої увійшли до складу Російської імперії, запанувала рос. монета. Одначе аж до серед. 19 ст. в обігу Правобереж. України залишалася невелика кількість дукатів і талерів зх.-європ. країн, насамперед голл. У 17–18 ст. монету Речі Посполитої й іноз. рахували гол. чин. на злоті, рос. – на рублі. У сільс. місцевості часом продовжували лічити гроші на копи. Наприкінці 18 ст. іноз. монети майже повністю зникають з обігу в Україні. Укр. монетний ринок зливається з ринком Рос. імперії та протягом 19 ст. втрачає притаманні йому особливості минулих часів. В обігу перебували виключно монети рос. карбування, використання іноз. грошей заборонялося.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Шугаевский В.А. Монета и денежный счет в Левобережной Украине в XVII веке. Чернигов, 1918
  2. Спасский И.Г. Русская монетная система. Л., 1970
  3. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1971
  4. Його ж. Нариси історії обігу й лічби монет на Україні XIV–XVIII ст. К., 1981
  5. Спасский И.Г. Русские ефимки. Новосибирск, 1988
  6. Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль–Львів, 1998.

Посилання:
  • АЛТИН
  • БЕЗМОНЕТНИЙ ПЕРІОД
  • ДЕНАРІЙ
  • ДЕНГА, ДЄНЬГА, ДЕНЬГА
  • ДУКАТ
  • ДИРХЕМ, ДИРХАМ, ДИРГЕМ
  • ФЛОРИН, ЗОЛОТА МОНЕТА
  • ГАЛИЧИНА
  • ГРІШ ПРАЗЬКИЙ
  • ГРОШИК РУСЬКИЙ
  • ГРИВНА ДАВНЬОРУСЬКА
  • ГРИВНА ПОЛЬСЬКА
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КАЗИМИР ІV ЯГЕЛЛОНЧИК
  • КОПА
  • КОПІЙКА
  • КИЇВ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ 1569
  • МОНЕТА
  • ПЕТРО І, ПЕТРО I ОЛЕКСІЙОВИЧ, ПЕТРО ВЕЛИКИЙ
  • ПІВГРІШ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛУШКА
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУБЛЬ
  • ШЕЛЯГ
  • СТЕФАН БАТОРІЙ
  • СИГІЗМУНД ІІІ ВАЗА
  • ТАЛЕР, ТАЛЯР
  • ТИМФ, МОНЕТА
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ЯГАЙЛО, ВЕЛ. КНЯЗЬ ЛИТОВ.
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЗЛОТИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)