ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРОТ КОСТЯНТИН ЯКОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Олашин М.В. ГРОТ Костянтин Якович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grot_K (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРОТ КОСТЯНТИН ЯКОВИЧ

ГРОТ Костянтин Якович (22.06. 1853–29.09.1934) – рос. історик і літературознавець. Д-р слов'янознавства (1889), чл.-кор. Петерб. АН (1911), почесний чл. Сербської королів. АН (1892) та багатьох наук. т-в. Н. в Царському Селі (нині м. Пушкін, підпорядковане С.-Петерб. міськраді, РФ). Закінчив історико-філол. ф-т Петерб. ун-ту (1876). За канд. дис. "Сообщения Константина Багрянородного про сербов и хорватов и их расселении на Балканском полуострове" одержав золоту медаль і був залишений при ун-ті для підготовки до одержання професорського звання. (Тема досліджень – слов'яно-угор. зв'язки в 9–12 ст.) 1883 очолив каф-ру слов'ян. літератур, історії та старожитностей Варшавського ун-ту. 1899 переїхав до Санкт-Петербурга, де від 1905 завідував архівом Мін-ва імператорського двору (після 1917 – "Перше відділення першої секції Єдиного державного фонду").

У праці "Мадьяры и славяне в прошлом: Исторические справки о славизме в государственной жизни Угрии" (1895) простежив взаємовідносини угорців і слов'ян (переважно сх.) від 9 до серед. 19 ст., показав, що угорці, вклинившись у слов'ян. середовище, значно послабили латинізацію та германізацію слов'ян.

У кн. "Карпато-Дунайские земли в судьбах славянства и в русских исторических изучениях" (1905) подав періодизацію та характеристику істор. розвитку названого регіону. Г. – автор досліджень про відомих славістів – А.Будиловича, П.Кулаковського, М.Лавровського, В.Ламанського, Й.Первольфа, І.Філевича. Працював над збереженням наук. спадщини свого батька – філолога, історика й перекладача Я.Грота (1812–93).

Депутат ВР СРСР 5–6-го скликань. Нагороджений 2-ма орденами Леніна та ін. орденами.

П. у м. Ленінград (нині м. С.-Петербург).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Об изучении славянства: судьба славяноведения и желательная постановка его преподавания в университете и средней школе. СПб., 1901
  2. Карпато-Дунайские земли в судьбах славянства и в русских исторических изучениях. СПб., 1905.
Література:
  1. Frazev V.A. K.J.Grot. Praha, 1935
  2. Штакельберг Ю.И. Грот Константин Яковлевич. В кн.: Славяноведение в дореволюционной России: Библиографический словарь. М., 1979.

Посилання:
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)