Бібліографічне посилання: Плющ М.Р. ГРУШЕЦЬКИЙ Іван Самійлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grushevsky_I (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРУШЕЦЬКИЙ Іван Самійлович (22(09).08.1904–26.11.1982) – парт. та держ. діяч доби СРСР. Герой Соц. Праці (1974). Н. в с. Комишуваха (нині с-ще міськ. типу Оріхівського р-ну Запоріз. обл.) в сім'ї селянина-бідняка. Від 1928 – чл. ВКП(б) – КПРС. 1922–29 працював на виборних посадах у комітетах незаможних селян Запоріз. округи. 1929–37 – на керівній рад. роботі в Запоріз. окрузі, Дніпроп. обл. Від 1938 – секретар Дніпроп., з 1939 – 2-й секретар Станіславського обкому партії, з 1940 – 1-й секретар Чернів. обкому та міськкому КП(б)У.

1941–44 – чл. Військ. ради 40-ї армії Другого Українського фронту, генерал-майор. 1944–51 (з перервою) та 1961–62 – 1-й секретар Львів., 1951–61 – Волин. обкомів партії. 1954–59 і від 1960 – чл. ЦК КПУ. Закінчив ВПШ при ЦК КПРС (1957). Від 1961 – чл. ЦК КПРС. 1962–66 – голова К-ту парт.-держ. контролю ЦК КПУ і РМ УРСР, секретар ЦК КПУ і заст. голови РМ УРСР. 1962–72 – канд. у чл. політбюро (до черв. 1966 – президії) ЦК КПУ. Від 1966 – голова парт. комісії при ЦК КПУ, 1972–76 – голова Президії ВР УРСР, заст. голови Президії ВР СРСР. 1972–76 – чл. політбюро ЦК КПУ. Депутат ВР СРСР та ВР УРСР.

Нагороджений 6-ма орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції та ін. орденами і медалями.

Від 1976 – персональний пенсіонер.

П. у м. Київ.