ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГРИНЬКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кокін С.А. ГРИНЬКО Григорій Федорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Grynko_G (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРИНЬКО ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ

ГРИНЬКО Григорій Федорович (30(18).11.1890–15.03.1938) – держ. та громад. діяч доби СРСР. Н. в с. Штепівка (нині село Лебединського р-ну Сум. обл.) в сім'ї службовця. Після закінчення г-зії навч. у Моск. ун-ті. З 16-ти років – у революц. соціаліст. русі. 1913 за участь у студентських заворушеннях виключений з ун-ту і відданий у солдати.

Під час Першої світової війни перебував у складі діючої армії. Восени 1917 повернувся в Україну і став активним чл. лівої течії Української партії соціалістів-революціонерів, яка в серп. 1919 остаточно оформилася в Українську комуністичну партію (боротьбистів). 1918 очолював Закордонну групу Української комуністичної партії у Москві, 1919 –представник боротьбистів у складі ВУЦВК, РНК УСРР та Всерос. ЦВК. Один з ініціаторів: у груд. 1919 – створення спільного з більшовиками Всеукрревкому, а в берез. 1920 – прийняття рішення Всеукр. конф. УКП про самоліквідацію партії. Тоді ж був прийнятий до КП(б)У, згодом став чл. ЦК. 1920–22 – нарком освіти УСРР, 1923–25 – голова Київ. губернського виконкому. На 4–9-му Всеукр. з'їздах рад обирався чл. ВУЦВК. Від квіт. 1923 – чл. бюджетної комісії ЦВК СРСР, від 1924 – чл. наради при ЦВК СРСР по зміцненню рад, від 1925 – чл. Ради національностей ЦВК СРСР. 1925–26 – голова Держ. планової комісії при РНК УСРР, 1926–29 –заст. голови Держплану СРСР, 1929–30 – заст. наркома землеробства СРСР, 1930–37 – нарком фінансів СРСР. 1934 на XVII з'їзді ВКП(б) обраний канд. у чл. ЦК ВКП(б).

1937 заарештований у справі т. зв. правотроцькістського блоку, за вироком суду страчений.

дата публікації: 2004 р.

Посилання:
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • УКРАЇНСЬКА КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ (БОРОТЬБИСТІВ)
  • УКРАЇНСЬКА ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (УПСР)
  • ЗАКОРДОННА ГРУПА УКРАЇНСЬКОЇ КОМУНІСТИЧНОЇ ПАРТІЇ

  • Пов'язані терміни:
  • ДВАНАДЦЯТИЙ З'ЇЗД РКП(Б)
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КОНТРРЕВОЛЮЦІЙНОЇ БОРОТЬБИСТСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СПРАВА 1935
  • КОСМОС, ВИДАВНИЦТВО
  • ЛЮБЧЕНКО ПАНАС ПЕТРОВИЧ
  • НАЦІОНАЛ-КОМУНІЗМ
  • ПРАВОТРОЦЬКІСТСЬКОГО БЛОКУ ПРОЦЕС 1938
  • РУСИФІКАЦІЯ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНТЕКСТІ
  • ЗАТОНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)