Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ГРИВНА ДАВНЬОРУСЬКА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gryvna_davnorusska (останній перегляд: 21.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГРИВНА ДАВНЬОРУСЬКА – вагова, лічильна і монетна одиниця Давньої Русі. Вагова Г. виникла у 8–9 ст., її первинна величина невідома. З поширенням на тер. Русі куфічних дирхемів певну кількість їх стали прирівнювати за вагою до вагової Г. Згодом вона починає вживатися для рахунку й ін. монет, перетворившись у лічильну одиницю (лічильна Г.). Джерела часів Київської Русі називають лічильну Г. "гривною кун". В 11 ст. вона дорівнювала 20 ногатам (по 2,56 г кожна ногата), 25 кунам (по 2,05 г) або 50 резанам (по 1,02 г). У 12 ст. на лічильну Г. йшло 20 ногат (по 2,56 г), але вже 50 кун чи резан (обидві по 1,02 г). На вагові Г. зважували також срібло в злитках, прикрасах чи уламках. Згодом злитки срібла стандартної форми і ваги стали монетами (монетна Г.). У 12 ст. розрив у вазі між лічильною Г. і монетною Г. досяг співвідношення 1:3 на пд. й 1:4 на пн. Русі. У 15–18 ст. в Україні використовувалася лічильна Г. польс. походження (див. Гривна польська), на яку йшло 48 монет. Монетна Г. відома з серед. 11 ст. Першими виникли київ. монетні Г. – ромбоподібні злитки вагою бл. 164 г. Майже одночасно з'явилися новгород. Г. – паличкоподібні злитки вагою бл. 204,7 г, трохи пізніше – важкі Г. – за формою подібні до київських, але за вагою тотожні новгородським, і т. зв. чернігівські – ромбоподібні або еліпсоподібні злитки з розкутими кінцями або усією поверхнею, вагою бл. 197 г. Новгород. Г. дожили до 15 ст. (див. Гривна руська), обіг ін. завершився в 13 ст. Київ. і новгород. Г. використовувалися на всій тер. Київ. Русі, ін. – переважно на пн. зх. Давньорус. держави.