ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ

  Бібліографічне посилання: Лякіна Р.М. ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gudymy_Levkovychi (останній перегляд: 11.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ

ГУДИМИ-ЛЕВКОВИЧІ – козац.-старшинський рід сербського походження. Вихідці зі старовинного роду дворян Левковичів. У 2-й пол. 17 ст. покинули свою батьківщину, яка перебувала під владою Османської імперії, й переселилися до Києва. З родини походить багато відомих діячів доби Гетьманщини: полковий обозний Могилівського полку Тиміш Гудима (1667), останній генеральний підскарбій Василь Гудима (1758–64), сотник Павло (1767). Рід прославився своїм благодійництвом. Петро Левкович на свої кошти будував важливі річкові переправи, за що одержав універсали з подякою від гетьманів І.Мазепи (1693) та І.Скоропадського (1713). Універсал І.Скоропадського надавав право спадкоємцям Петра Левковича збирати "мостове мито" від кожного воза (див. Мостове). Син Петра Левковича Іван Петрович від 1719 до 1732 служив райцею Київ. магістрату. 1692 побудував у Києві Свято-Іллінську церкву на Подолі. Його сини Василь Іванович та Йосип Іванович також були райцями і бурмистрами магістрату, а Іван Іванович – осавулом Київського полку. Родина Гудимів була однією з найбагатших у Києві: володіли селами – Гудимівка (нині с. Перше Травня) і Нещерів (нині обидва села Обухівського р-ну Київ. обл.), лісами, винокурнями, шинками, заїжджими дворами. Представники родини Гудимів навч. в Київ. акад. (див. Києво-Могилянська академія): сини Йосипа –Андрій Йосипович, майбутній значковий товариш, та Григорій Йосипович – священик Свято-Іллінської церкви. Син Григорія Іван Григорович також навч. в акад., служив титулярним радником у Симбірській межовій конторі (1805). Син Івана Федір Іванович після завершення навч. в акад. був учителем малювання, отримав ст. магістра (1814), служив радником Симбірської палати кримінального суду. 1827 переїхав до Києва, отримав місце чиновника з особливих доручень при Київ. військ. губернаторові. 1829 призначений керувати справами канцелярії військ. губернатора.

1789 при одержанні дворян. звання, стверджуючи давність свого роду, нащадки Петра Левковича вирішили об'єднати прізвища Гудимів і Левковичів в одне, на що одержали офіц. дозвіл. Їхній родовід продовжується й досі.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Лучицкий И. Киев в 1766 году. "Киевская старина", 1888, № 1–3
  2. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии, т. 3. К., 1906.

Посилання:
  • БУРМИСТЕР
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПІДСКАРБІЙ
  • ГЕТЬМАН
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА), КИЇВСЬКА БРАТСЬКА ШКОЛА, КИЇВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ, КИЇВСЬКА АКАДЕМІЯ, КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ, НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ ПОЛК
  • МАГІСТРАТ
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОГИЛІВСЬКИЙ ПОЛК
  • МОСТОВЕ
  • ОБОЗНИЙ
  • ОСАВУЛ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РАЙЦІ
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ІВАН ІЛЛІЧ
  • СОТНИК
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ

  • Пов'язані терміни:
  • ІЛЛІНСЬКА ЦЕРКВА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • НОБІЛІТАЦІЯ
  • ТРАХТЕМИРІВ, СЕЛО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)