ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ГУМЕНЮК ФЕОДОСІЙ МАКСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Головко В.В. ГУМЕНЮК Феодосій Максимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gumenyuk_F (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУМЕНЮК ФЕОДОСІЙ МАКСИМОВИЧ

ГУМЕНЮК Феодосій Максимович (н. 06.09.1941) – живописець і графік. Засл. діяч мист-в України (1995). Н. в с. Рибчинці (нині село Хмільницького р-ну Він. обл.). Закінчив Дніпроп. худож. уч-ще (1965; навч. в майстерні Я.Калашника), Ленінгр. ін-т живопису, скульптури й арх-ри ім. І.Рєпіна (1971; навч. в майстерні Й.Серебрянського). В роботах Г. спостерігається вплив кубізму та "аналітичного мистецтва" рос. авангарду, творчості М.Бойчука, Г.Нарбута. Особливу увагу приділяв сюжетам з історії укр. козацтва, які подавав в ін., ніж офіц. історіографія, світлі (зокрема, твір "Сивий гетьман. Іван Мазепа", 1976), через що був позбавлений ленінгр. прописки і змушений був 1977 переїхати до м. Дніпропетровськ. Але й тут зазнав переслідувань, 1983 повернувся до Ленінграда (нині м. Санкт-Петербург). 1992 переїхав до Києва, від 1993 очолює навч.-творчу майстерню істор. живопису в Укр. акад. мист-в, з 2000 – проф. каф-ри живопису і композиції цієї акад.

Осн. тв. на істор. тематику: "Вірність Україні" (1972), "Гетьман Дорошенко" (1975), "Гонта і Залізняк" (1976), "Гайдамаки" (1979), "Гетсиманська молитва" (1981), "Маруся Чурай" (1986), "Портрет гетьмана Сагайдачного" (1991), "Кобзар Вересай" (1994), "Мазепа і Карл XII" (1995), "Галшка Гулевичівна" (1997).

Лауреат Держ. премії України ім. Т.Шевченка (1993).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Історичний живопис і завдання академічної художньої освіти. "Українська Академія мистецтв. Дослідницькі та науково-методичні праці", 1994, вип. 1.
Література:
  1. Освійчук В. Феодосій Гуменюк. Живопис. Графіка (Альбом). К., 1995
  2. Шевченківські лауреати. 1962–2001. Енциклопедичний довідник. К., 2001.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БОЙЧУК МИХАЙЛО ЛЬВОВИЧ
  • ДНІПРОПЕТРОВСЬК
  • ІСТОРІОГРАФІЯ, ЯК ТЕРМІН
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • КИЇВ
  • НАРБУТ ГЕОРГІЙ (ЮРІЙ) ІВАНОВИЧ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • МУЗЕЙ ГЕТЬМАНСТВА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА І АРХІТЕКТУРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)