Бібліографічне посилання: Хведченя С.Б. ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gustynsky_monastyr (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ГУСТИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР – правосл. монастир у с. Густиня (нині село Прилуцького р-ну Черніг. обл.). Заснований 1600 як чол. монастир на землях кн. Михайла Вишневецького (див. Вишневецькі) при підтримці дружини останнього – Раїни Могилянки (див. Р.Вишневецька). Тривалий час був неофіц. центром зв'язків між Україною та Росією. Архіт. ансамбль монастиря витримано в стилі укр. бароко. Найвизначніша пам'ятка – Свято-Троїцький собор, побудований 1672–76 на кошти гетьмана І.Самойловича. Собор прикрашають фрески, що належать до кращих зразків укр. монументального живопису. Серед ін. споруд монастиря – трапезна (17–18 ст.), оборонні мури, а також надбрамні церкви – св. Катерини (17 ст.), Свято-Миколаївська (17–18 ст.) та святих апостолів Петра і Павла (кін. 17 ст.). В монастирі велося літописання. Так, "Літописець про заснування і створення монастиря Густинського" охоплює 1600–40, описує чуда, пов'язані із заснуванням монастиря, його боротьбу з унією (див. Берестейська церковна унія 1596) і католицизмом, розповідає про діяльність гетьмана П.Конашевича-Сагайдачного. Ієромонах Михаїл Лосицький 1670 переписав літопис, названий в літ. Густинським літописом. 1845 у монастирі бував Т.Шевченко, який намалював 3 акварелі із зображенням храмів.

Закритий 1924. Відновлено 1943 як жіночий монастир. 1953 знову закритий. Від 1993 діючий жін. монастир УПЦ (МП).