ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІЄРАРХІЯ

  Бібліографічне посилання: Зуєва В.О., Пилипенко О.Є. ІЄРАРХІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ierarkhija (останній перегляд: 19.08.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІЄРАРХІЯ

ІЄРАРХІЯ (грец. ίεραρχία, від ίερός – священний і άρχή – влада) – суворий порядок підлеглості нижчих чинів вищим, розташування частин чи елементів цілого від нижчого до вищого. Термін вживається. 1) для характеристики організації християн. Церкви (див. Християнство, Духовенство); 2) для визначення соціальної структури сусп-ва; 3) у заг. теорії систем – для опису будь-яких системних об'єктів; 4) у теорії організації – як принцип управління; 5) як принцип структурної організації складних багаторівневих систем, де чітко впорядковані взаємозв'язки і взаємозалежності між різними рівнями – від нижчого до вищого. Ієрархічний принцип діє на всіх рівнях – від атомних і молекулярних явищ до взаємовідносин у людському сусп-ві.

У християн. літ-рі термін "ієрархія" використовувався ще в серед. 5 ст. зокрема, Псевдо-Діонісій Ареопагіт написав трактат "Про небесну ієрархію". 19 ст. поняття І. розробляли О.Конт і Г.Спенсер, застосовуючи його для характеристики феод. сусп-ва (див. Феодалізм).

Використовував його і М.Вебер у теорії бюрократії, розглядаючи І. як таке сусп. улаштування, для якого характерні безособистість, раціональність, чітка регламентація, обмежена відповідальність. Апологію сусп. І. спостерігаємо в теоріях еліти (В.Парето, К.Маннгейм, Д.Гелбрейт). З появою в 20 ст. заг. теорії систем і кібернетики поняття І. набуло загальнонаук. значення і стало застосовуватися в описах будь-яких системних об'єктів для характеристики упорядкованої взаємодії між різними рівнями системи.

Терміном послуговуються і для характеристики вертикальної диференціації між різними рівнями держ. влади та соціального управління. Взаємовідносини між індивідами, які перебувають на різних рівнях ієрархічної структури, становлять кілька поверхів командно-штабної споруди. Горизонтальні відносини – це ті, що об'єктивно складаються в надрах адм. служби і втягують у себе працівників одного рівня.

У країнах з демократ. формою правління допускається суперництво І., існують умови для створення нових І. та реформуються існуючі. Необхідність ієрархічної структури існування складних систем зумовлена тим, що управління пов'язане з отриманням та використанням чималого масиву інформації. В реальних системах ієрархічна структура ніколи не буває абсолютно жорсткою, сталою. В управлінні використовуються специфічні для кожного рівня можливості самоорганізації. В демократ. країнах порівняно легко відбувається ієрархічне поповнення представниками нижніх верств сусп-ва вищих верств. Воно сприяє громад. злагоді, але пов'язане з ризиком поповнення верхнього рівня І. тими, хто не заслуговує громад. довіри.

Для сучасної епохи характерним є інтенсивний процес створення нових І., перехід від традиційної соціальної, екон., політ., управлінської І. до модернізованої, основа якої – свобода підприємницької діяльності. Спостерігається цей процес у різних сферах: у науці, спорті, мист-ві, управлінні, політиці, економіці.

Домінуючими параметрами І. є наявність влади, авторитету, матеріального становища, духовного впливу, володіння інформацією. Досягши певного становища в ієрархічній структурі відносин, людина прагне дальшого ієрархічного зростання. Вона закріплює своє становище, збільшуючи відстань між собою і своїми суперниками, намагається досягти ще вищого соціального статусу.

Якщо в міжієрархічній боротьбі перемагає політ. І., то матеріальна та інформаційна І. опиняються під політ. владою. В разі перемоги І. заможних буде побудована корумпована система сусп-ва. Щоб уникнути конфліктів між ієрархіями та збалансувати всі політ. сили й процеси, необхідне мирне співіснування ієрархій, бо кожна з них виконує певні життєво важливі для сусп-ва функції.

Члени І. характеризуються наявністю домінуючих ознак належності, етичними і мовними вимогами цієї І., здатністю до самоконтролю, відповідністю своєму місцю в І., пов'язаною зі страхом втрати свого ієрархічного становища. Людина, яка не виховується на традиціях певного ієрархічного прошарку, практично не може претендувати на приєднання до нього.

Становище, коли не всі мають однакові, рівні права, та ієрархічна боротьба призвели до появи І. на всіх щаблях сусп-ва. І. виникли у зв'язку з переходом від варварства до цивілізації і залишалися супутниками цивілізаційного розвитку сусп-ва до сьогодні. В зх. сусп.-політ. і правовій думці класифікація ієрархічних верств сусп-ва проводиться за різними критеріями. З'явилося чимало досліджень, присвячених І. престижу, І. влади, І. контролю, І. особистості та ін.

дата публікації: 2005 р.

Посилання:
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЕЛІТА
  • ХРИСТИЯНСТВО
  • КОНТ ОГЮСТ
  • СПЕНСЕР ГЕРБЕРТ
  • ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ВЕБЕР МАКС

  • Пов'язані терміни:
  • ІЄРЕЙ
  • КЛІР
  • КИЇВСЬКА УНІЙНА МИТРОПОЛІЯ
  • КИЇВСЬКИЙ ПРАВОСЛАВНИЙ ЦЕРКОВНИЙ СОБОР 1628
  • ПАЛІНОДІЯ
  • ЗЕМЛЕРОБСТВО


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)