ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Войцехівська І.Н. ІКОННИКОВ Володимир Степанович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Ikonnykov_V (останній перегляд: 21.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІКОННИКОВ ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ

ІКОННИКОВ Володимир Степанович (21(09).12.1841–26.11.1923) – історик, джерелознавець. Д-р історії (1869), проф. (1871), акад. Петрогр. АН (1914), УАН (1921, з 14 черв. 1921 – ВУАН; нині Національна академія наук України). Почесний чл. Юр'ївського (нині Тартуський), Харків., Київ. і Петрогр. ун-тів, Київ. духовної акад., Моск. археол. ін-ту, Рос. бібліотечного т-ва та ін. наук. інституцій. Обраний почесним чл. Спілки рос. архів. діячів (1917). Н. в м. Київ. 1852–61 навч. в Київ. кадетському корпусі за казенний кошт. Закінчив Київ. ун-т зі званням канд. історико-філол. ф-ту й був зарахований професорським стипендіатом на каф-ру рос. історії (1865). 1865–66 викладав історію в Київ. військ. г-зії та історію заг. літ. в Ін-ті шляхетних дівчат (Київ). 1866–67 – приват-доцент у Харків. ун-ті, 1867 – в Одес. г-зії та в приватній жін. г-зії міста, де викладав рос. історію та словесність.

1867 у Новорос. ун-ті (Одеса) захистив дис. на тему: "Максим Грек" і отримав ступінь магістра рос. історії. 1869 захистив докторську дис. на тему: "Опыт исследования о культурном значении Византии в русской истории", наступного року був обраний доцентом каф-ри рос. історії Київ. ун-ту. Від 1870 – екстраординарний, від 1871 – ординарний, а від 1892 – заслужений проф. Київ. ун-ту.

Упродовж 1873–1913 виконував обов'язки гол. ред. "Университетских известий"; 1877–80 та 1883–87 – декан історико-філол. ф-ту Київ. ун-ту; 1874–77 та 1893–95 – голова Історичного товариства Нестора-літописця; 1878–89 – зав. Вищих жін. курсів у Києві; 1871–87 – чл. Попечительної ради Київ. учбового округу; 1889–1904 – голова Бібліотечної комісії при ун-ті; 1881–83 – чл. ради Колегії Павла Ґалаґана; з 1904 – голова Тимчасової комісії для розбору давніх актів у Києві (див. Київська археографічна комісія); з 1910 – заст. голови Київського товариства охорони пам'яток старовини та мистецтва та ін.

Наук. спадщина І. налічує 716 опубл. праць, з-поміж яких низка історіографічних та джерелознавчих досліджень, що висвітлюють проблеми методології історії, теор. та конкретного джерелознавства, методику опрацювання різних видів джерел, питання архівістики, музеє- та бібліотекознавства тощо (зокрема праця "Опыт русской историографии" (Київ, 1891–92, т. 1, кн. 1–2; Київ, 1908, т. 2, кн. 1–2). 3-й т. не видано, його рукопис зберігається в Петерб. філіалі архіву РАН). І. видав праці з історії України: "Киев 1648–1855. Исторический очерк" (1904), "Крестьянское движение в Киевской губернии в 1826–27 гг." (1905) та ін.

Нагороджений орденами: св. Станіслава 2-го ст. (1871), св. Анни 2-го ст. (1874), св. Володимира 3-го ст. (1886), св. Станіслава 1-го ст. (1890), св. Анни 1-го ст. (1916), бронз. медаллю на честь столітнього ювілею Війни 1812 та відзначений Знаком за 50-річну сумлінну службу в Київ. ун-ті (1915). І. був тестем учасника української революції 1917–1921 генерал-хорунжого В. Петріва, який дав йому таку характеристику: російський історіограф, умер членом української Академії наук УСРР, хоч не був за життя українофілом.

П. у м. Київ.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Сарбей В.Г. Один з перших істориків – академіків АН УРСР (До 125-річчя з дня народження В.С. Іконникова). "УІЖ", 1966, № 12
  2. Киреева Р.А. Неизданный том "Опыта русской историографии" В.С. Иконникова. В кн.: Археографический ежегодник за 1977 г. М., 1978
  3. Куликова-Радзивілл О. Формування історіософії В.С. Іконникова (до постановки проблеми). В кн.: Історія, історіософія, джерелознавство: Історичний збірник. К., 1996
  4. Радзивілл О. Археографічна діяльність В.С. Іконникова. В кн.: Матеріали ювілейної конференції, присвяченої 150-річчю Київської археографічної комісії (Київ–Седнів, 18–21 жовтня 1993). К., 1997
  5. Войцехівська І.Н. Академік Володимир Іконников: життєпис та бібліографія. К., 1998
  6. Її ж. Іконников Володимир Степанович. В кн.: Джерелознавство історії України: Довідник. К., 1998
  7. Її ж. Володимир Іконников: Джерелознавчі студії. К., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • КОЛЕГІЯ ПАВЛА ҐАЛАҐАНА
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ СТАРОВИНИ ТА МИСТЕЦТВА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ОДЕСА
  • ПЕТРІВ ВСЕВОЛОД МИКОЛАЙОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • УНИВЕРСИТЕТСКИЕ ИЗВЕСТИЯ
  • ВІЙНА 1812 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • АРХЕОГРАФІЧНІ КОМІСІЇ УКРАЇНИ
  • АРХЕОЛОГІЧНІ З'ЇЗДИ
  • БІБЛІОГРАФІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
  • БІБЛІОТЕКА НАЦІОНАЛЬНА ІМЕНІ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЧТЕНИЯ В ИСТОРИЧЕСКОМ ОБЩЕСТВЕ НЕСТОРА-ЛЕТОПИСЦА
  • ДОВНАР-ЗАПОЛЬСЬКИЙ МИТРОФАН ВІКТОРОВИЧ
  • ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРИЧНЕ
  • ФАМІЛЬНІ АРХІВИ
  • ІСТОРИЧНА НАУКА В УКРАЇНІ ТА В УКРАЇНСЬКІЙ ДІАСПОРІ
  • ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО НЕСТОРА-ЛІТОПИСЦЯ
  • ІСТОРІЯ РУСІВ, ИСТОРІЯ РУСОВЪ
  • КОНТ ОГЮСТ
  • КРИТИКА ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
  • КИЇВСЬКА АРХЕОГРАФІЧНА КОМІСІЯ
  • КИЇВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • КИЕВСКАЯ СТАРИНА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ОХОРОНИ ПАМ'ЯТНИКІВ СТАРОВИНИ ТА МИСТЕЦТВА
  • КИЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО СТАРОЖИТНОСТЕЙ І МИСТЕЦТВ
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
  • КИЇВСЬКИЙ ВІДДІЛ ІМПЕРАТОРСЬКОГО РОСІЙСЬКОГО ВОЄННО-ІСТОРИЧНОГО ТОВАРИСТВА
  • КИЇВСЬКИЙ ВОЄННО-ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ
  • ЛЕТОПИСЬ ЗАНЯТИЙ АРХЕОГРАФИЧЕСКОЙ КОМИССИИ
  • ЛУК'ЯНОВ ІОАНН ТА ЙОГО ТВІР ХОЖДЕНИЯ В СВЯТУЮ ЗЕМЛЮ МОСКОВСКОГО СВЯЩЕННИКА ИОАННА ЛУКЬЯНОВА: 1701–1703.
  • МАРКЕВИЧ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • МУЗЕЇ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА
  • ПОЛТАВСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • РОСІЙСЬКА АКАДЕМІЯ НАУК
  • РОСІЙСЬКЕ ВОЄННО-ІСТОРИЧНЕ ТОВАРИСТВО
  • РУССКИЙ БИОГРАФИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ
  • СЕРЕДНІ ВІКИ ПЕРІОД
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ У КИЄВІ
  • УЛЬЯНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ІРИНАРХОВИЧ
  • УНИВЕРСИТЕТСКИЕ ИЗВЕСТИЯ
  • ЯГИЧ ВАТРОСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)