ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІММІГРАНТ

  Бібліографічне посилання: Суботенко В.П. ІММІГРАНТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Immigrant (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІММІГРАНТ

ІММІГРАНТ (лат. immigrans (immigrantis) – той, що вселяється) – особа, яка в'їхала або в'їздить на тер. д-ви, що не є д-вою її громадянства чи країною постійного проживання, з дотриманням встановленої законодавством процедури в'їзду в д-ву з метою поселення на її тер. для постійного або тимчасового проживання. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (1991) поняття "постійне місце проживання" визначає як місце проживання на тер. якої-небудь д-ви не менше одного року фізичної особи, яка не має постійного місця проживання на тер. ін. д-в і має намір проживати на тер. цієї д-ви протягом необмеженого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом). На відміну від права особи на еміграцію право особи на імміграцію в міжнар. праві не закріплено. Передбачено лише право на рееміграцію (повернення особи в д-ву, з якої вона емігрувала) та репатріацію. Відповідні положення містяться, зокрема, в Загальній декларації прав людини 1948 (п. 2 ст. 13), Міжнар. пакті про громадянські і політ. права 1966 (п. 4 ст. 12), Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 (ст. 5), Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 (п. 2 ст. 3 Протоколу № 4). У Конституції України 1996 зазначено, що громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну (ст. 33).

Умови, за яких іноземець чи особа без громадянства можуть отримати дозвіл на імміграцію та згоду на постійне проживання в Україні, визначені ст. 3 Закону України "Про правовий статус іноземців" (1994). Цією ж статтею передбачено, що "порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне або тимчасове проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців, визначається Законом України про імміграцію".

Порядок в'їзду іноземців та осіб без громадянства регулюється постановою КМ України "Про Правила в'їзду іноземців в Україну та виїзду з України і транзитного проїзду через її територію" від 29 груд. 1995.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Human Rights. A CompilatioN of International Instruments. New York, 1978.

Посилання:
  • ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЗАХИСТ ПРАВ І ОСНОВНИХ СВОБОД ЛЮДИНИ 1950 ТА ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД
  • ІММІГРАЦІЯ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ ПРО ЛІКВІДАЦІЮ ВСІХ ФОРМ РАСОВОЇ ДИСКРИМІНАЦІЇ
  • РЕПАТРІАЦІЯ
  • ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ 1948


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)