ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІМПЕРІАЛІЗМ

  Бібліографічне посилання: Голобуцький П.В. ІМПЕРІАЛІЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Imperializm (останній перегляд: 17.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІМПЕРІАЛІЗМ

ІМПЕРІАЛІЗМ. Термін "імперіалізм" (від лат. imperium – наказ, верховна влада) вживається для означення: 1) політики встановлення та здійснення окремими державами контролю над більш слабкими у військ., екон. й культ. відношенні країнами та бездерж. територіями. Підвладні країни при цьому могли частково зберігати свою державність або бути повністю інкорпорованими. Контроль встановлювався з метою використання людських та матеріальних ресурсів і/або колонізації країн і територій. Політика І. могла здійснюватися шляхом завоювань чи невійськ. засобами екон. та культ. поневолення народів. Як правило, в результаті вдалого втілення такої політики в життя виникали імперії;

2) останньої, згідно з формаційною картиною істор. процесу (див. Формаційна теорія, Марксизм в історичній науці), стадії розвитку капіталізму, яка нібито передувала соціалізмові – першій стадії комунізму (див. Соціалізм, Комунізм). Таке вживання терміна набуло поширення після опублікування праці В.Леніна "Імперіалізм як найвища стадія капіталізму" (1917). В ній декларувалася теза: коли в світі "склалося панування монополій і фінансового капіталу, набув видатного значення вивіз капіталу, почався поділ світу міжнародними трестами і закінчився поділ усієї території землі найбільшими капіталістичними країнами", то це означає, що світ увійшов в імперіалістичну стадію розвитку.

С.В. Кульчицький.

Критики В.Леніна вказують на те, що, по-перше, в історії людського поступу імперіалістична політика була якісно іншою, ніж політика "поділу світу міжнародними капіталістичними країнами", оскільки суперництво між імперіалістичними д-вами має перш за все політ., а не екон. причини. Ліберальний економіст Й.-А.Шумпетер констатує, що територіальна експансія в 19 ст. не була невід'ємною рисою капіталіст. розвитку й конкуренції і, більше того, суперечила політ. та екон. засадам капіталізму, вона була нічим ін. як пережитком мілітаристського націоналізму періоду абсолютних монархій (див. Абсолютизм).

Тенденція світ. екон. розвитку, яку в формаційній теорії істор. процесу називають І., має в сучасній науці ін. назву – глобалізація. І. як такий (як істор. явище), на думку більшості дослідників, не пережив 20 ст.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Shumpeter J.A. Imperialism and Social Classes. New York, 1951
  2. Barrat BrowN M. The economics of Imperialism. Harmondsworth, 1974
  3. MommseN W. Theories of Imperialism. London, 1980
  4. Империализм. В кн.: Аберкромби Н. и др. Социологический словарь. М., 2004.

Посилання:
  • АБСОЛЮТИЗМ
  • ДЕРЖАВА
  • ФОРМАЦІЙНА ТЕОРІЯ
  • ГЛОБАЛІЗАЦІЯ
  • ІМПЕРІЯ
  • КОМУНІЗМ, ЯК ТЕРМІН
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • МАРКСИЗМ В ІСТОРИЧНІЙ НАУЦІ
  • НАЦІОНАЛІЗМ
  • СОЦІАЛІЗМ

  • Пов'язані терміни:
  • КАПІТАЛІЗМ
  • МАРКСИЗМ ЯК ІДЕОЛОГІЧНА ТЕЧІЯ
  • МОНОПОЛІЇ КАПІТАЛІСТИЧНІ В УКРАЇНІ
  • МИКОЛА II
  • РОСІЯ
  • ЮРКЕВИЧ ЛЕВ ЙОСИПОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)