ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ

  Бібліографічне посилання: Бур’ян М.С. ІНДІЯ, Республіка Індія [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Indija (останній перегляд: 19.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНДІЯ, РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ

ІНДІЯ, Республіка Індія (Bhãrat, Bhãrat Inktarashtra; India, Republic of India) – д-ва на пд. Азії, 7-ма за тер. і 2-га за чисельністю нас. країна світу. Більша її ч. розташов. на п-ові Індостан. Омивається водами Бенгальської затоки Індійського океану і Аравійського моря. До складу І. входять Лаккадівські, Аміндівські, Андаманські та Нікобарські о-ви. Тер. – 3,3 млн км². Нас. понад 1 млрд осіб (2001). Столиця – м. Нью-Делі. Адм.-тер. поділ: 28 штатів, що є суб'єктами федерації, 7 союзних тер. центр. підпорядкування. В І. проживає понад 500 народностей та племен, які розмовляють 1652 мовами й діалектами. Держ. мови – гінді та тимчасово англ. Поряд з ними використовуються і 18 гол. регіональних мов. Осн. релігії: індуїзм (82,6 %) та іслам (12,2 %). Грошова одиниця – індійська рупія. І. – парламентська федеративна республіка, "союз штатів". Діє конституція 1950 (із внесеними змінами). Глава д-ви – президент, який обирається на 5 років колегією виборщиків. Він є верховним головнокоманд. і має низку повноважень у законодавчій і суд. сферах.

Законодавча влада в І. належить президентові та двопалатному парламенту, що складається з Ради штатів (245 місць) і нар. палати (545, включаючи спікера).

Виконавча влада належить президентові і урядові (прем'єр-міністр – лідер парламентської більшості в нар. палаті).

І. – країна з давніми істор. та культ. традиціями. Перші великі держ. утворення на тер. І. з'явились у 2-й пол. 1-го тис. до н.е. Індійці першими навчилися вирощувати рис, бавовну, а також розводити свійських птахів. Досягнення давньої та середньовічної Індії у сфері науки, літ., мист-ва, різні реліг.-філос. системи, що зародилися в І., помітно вплинули на розвиток багатьох цивілізацій Сх., стали невід'ємною складовою світ. к-ри. І. – батьківщина буддизму.

З серед. 18 ст. І. була колонією Великої Британії. 1947 домоглася статусу домініона, а в січ. 1950 проголошена республікою. І. є чл. Організації Об'єднаних Націй (з 1945), чл. Асоціації регіонального співробітництва в Пд. Азії. Входить до Співдружності, очолюваної Великою Британією, є одним із лідерів Руху неприєднання. Вона домагається також статусу ядерної д-ви й у черв. 1998 провела 5 підземних ядерних випробувань. Оволодівши атомною зброєю, І. претендувала на місце постійного чл. Ради безпеки Організації Об'єднаних Націй.

І. має поклади кам'яного вугілля, нафти, газу, залізних, свинцево-цинкових, уранових, марганцевих, мідних руд, золота та ін. Її економіку характеризує багатоукладність: 60 % нас. зайнято в с. госп-ві, 20 % – у пром-сті. Екон. відсталість іде поруч зі світ. досягненнями науки й техніки. Загалом для розвитку інд. економіки характерне розширення приватного сектору, прискорення тех. переобладнання й модернізація вир-ва. Іноз. інвестиції в економіку І. становлять бл. 3 млрд дол. США щороку, з яких 1 млрд припадає на капіталовкладення індійців, які мешкають за кордоном. Найбільші торг. партнери І.: США, Японія, ФРН, Велика Британія, Росія.

І. визнала Україну як незалежну д-ву 27 груд. 1991, а 17 січ. 1992 між двома країнами були встановлені дипломатичні відносини. В берез. 1992 підписано кілька важливих міжнар. угод про співробітництво. Розвитку укр.-інд. контактів сприяє той факт, що ще за часів СРСР Україна в певних напрямках рад.-інд. співробітництва відігравала провідну роль. Потенційно перспективними є двосторонні укр.-інд. відносини в металургії, вугільній пром-сті, політ. і військ. сферах.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. К., 1997
  2. Трощинський В.П., Шевченко А.А. Українці в світі. В кн.: Україна крізь віки. К., 1999
  3. Страны мира. Современный справочник. М., 2003.

Посилання:
  • ОРГАНІЗАЦІЯ ОБ'ЄДНАНИХ НАЦІЙ
  • РАДА БЕЗПЕКИ ООН
  • РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ЦИВІЛІЗАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)