ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, ПОНЯТТЯ

  Бібліографічне посилання: Галушко К.Ю. ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, поняття [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Informac_suspilstvo_ponjattja (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, ПОНЯТТЯ

ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО, поняття. Термін "інформаційне суспільство" сьогодні досить широко вживається в соціології, футурології та глобалістиці. Ним користуються для означення деяких визначальних для людського життя змін у сучасному сусп-ві, що спричинюються інтенсифікацією в ньому інформаційних потоків на базі розвитку інформаційно-комп'ютерних технологій. Перші спроби аналізу впливу інформатизації людської діяльності (за аналогією з механізацією) на сусп. життя здійснили на поч. 1960-х рр. амер. дослідники Ф.Мечлап та М.Порат. Ф.Мечлап, зокрема, понятійно виокремив професійну діяльність, пов'язану з продукуванням і практичною реалізацією знань та інформації, з-поміж ін. форм професійної діяльності й, спираючись на певні якісні критерії такого виокремлення та спрощені екон. розрахунки, спробував визначити, яка ч. ВВП США генерується в "індустрії знань". Його дослідження дали йому змогу твердити, що створення "дешевої, надійної, швидкої та загальнодоступної інформації" буде мати для сусп-ва "такі ж потужні наслідки, як і винахід електричного струму".

У 1970-ті рр. проблемами інформатизації, але не лише вироб. діяльності, а сусп. життя в цілому зацікавилися футурологи. Осмислюючи ці проблеми, амер. соціолог Д.Белл (1974), зокрема, дійшов висновку, що в майбутньому на передній план у соціальному житті вийдуть "нові технології прийняття рішень", а гол. "соціальними акторами" стануть професіонали-технократи, які оперуватимуть знаннями й інформацією. Це зумовить якісну зміну сусп-ва – входження його в "інформаційну еру". Після оприлюднення книги О.Тоффлера та Дж.Несбіта "Мегатренди" (1984) термін "інформаційне суспільство" став загальновизнаним. Відтоді одним із осн. питань, що стало центральним у дискусіях про І.с. як таке, є питання про спричинену децентралізацією комунікацій зміну статусу індивіда в сусп. житті. Децентралізація комунікацій посилює комунікаційний потенціал індивіда й зумовлює, зокрема, віртуалізацію його фізичної присутності на роботі чи будь-де в ін. місці, що може призвести до кризи його соціальної ідентичності.

Новим етапом у розвитку поняття "інформаційне суспільство" стала розробка концепції "мережевого суспільства" (М.Кастельс, 1996, 1998), в рамках якої було акцентовано увагу на тому, що, по-перше, розвиток сусп-ва в майбутньому залежатиме не стільки від фізичних ресурсів, скільки від довіри людей до процесів мобілізації і координації знань та інформації, а по-друге, широке поширення інформаційно-комп'ютерних технологій спричинить фрагментацію соціального часу, який може бути або додатково накопичений завдяки примноженню інформації, або розтрачений через активну, але безрезультативну комунікацію.

Критики теорій інформаційного суспільства, зокрема Ф.Уебстер та К.Мей (обидва – 2002), зауважують, що інформаційно-комп'ютерні технології – це позасоціальний феномен, а тому вони не можуть змінити фундаментальних засад існування сусп-ва. Критики доводять також, що поняття, якими оперують прибічники ідеї І.с., є нечіткими, а їхні кількісні розрахунки – недостовірними (оскільки навіть у межах фірм та установ інформаційна діяльність не піддається чіткому екон. вимірюванню). Прихильники ідеї І.с., констатують критики, не розробили чіткого категоріального апарату, який би давав їм змогу розрізнити тих працівників, які мають справу власне з інформацією як такою, та тих, які всього лише банально користуються інформаційним обладнанням. А це означає, що підрахунки числа "інформаційних працівників" нічого не дають для розуміння дійсної сусп. ієрархії та пов'язаної з нею влади. На думку критиків, загальне твердження про те, що кількісні зміни в потоках інформації привели до якісних змін соціального устрою, є спекулятивним, і у зв'язку з цим вони зауважують, що збільшення обсягів інформації є сталою тенденцією істор. процесу, а тому навряд чи можна вважати інформатизацію діяльності чимось неординарним і лише прогресивним з соціологічної точки зору; навпаки, кількісне збільшення потоків інформації ускладнює засвоєння людьми якісної інформації: "інформації стає все більше, а сенсу все менше" (Ж.Бодріяр).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Schiller H. Communications and Cultural Domination. New York, 1976
  2. Habermas J. CommunicatioN and the EvolutioN of Society. Heinemann, 1979
  3. Giddens A. The Consequences of Modernity. Cambridge, 1990
  4. Castels M. The InformatioN Age: Economy, Society and Culture. Oxford, 1996–98
  5. Мей К. Інформаційне суспільство. Скептичний погляд. К., 2004
  6. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. М., 2004.

Посилання:
  • ВЛАДА

  • Пов'язані терміни:
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ІНДУСТРІАЛЬНЕ СУСПІЛЬСТВО
  • ІСТОРИЧНА НАУКА
  • КЛАСИ СУСПІЛЬНІ
  • КОНВЕРГЕНЦІЇ ТЕОРІЯ
  • МОДЕРНІЗАЦІЇ ТЕОРІЇ
  • ОНИЩЕНКО ОЛЕКСІЙ СЕМЕНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)