ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНКЕРМАН

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. ІНКЕРМАН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Inkerman (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНКЕРМАН

ІНКЕРМАН (з татар. – "печерна фортеця"; Каламіта, Інкірма, 1976–91 – Білокам'янськ) – місто Автономної Республіки Крим, підпорядковане Севастопольській міськраді. Розташов. при впадінні р. Чорна в Чорне м. Залізнична станція. Нас. 10,9 тис. осіб (2004).

Виник у 8–9 ст. як візант.-херсонеський форпост (на місці давнішого таврського поселення; див. Таври), спершу відомий як Каламіта. Середньовічний правосл. монастирський центр. Імовірно, у зв'язку з цим існують перекази про заслання на тутешні каменоломні імп. Марком Ульпієм Траяном рим. єпископа (папи) Климента I, який і загинув у цих місцях мученицькою смертю (утоплений у морі), та про ув'язнення тут у 7 ст. папи Мартина I. 1427 Алексій Комнін, правитель князівства Феодоро, збудував тут фортецю. Від 1475 І. перебував під контролем Османської імперії. Після приєднання Кримського ханства (1783) перебував у складі Російської імперії. 1820 тут побудовано 2 маяки, найвищі в країні. З історії Кримської війни 1853–1856 відома Інкерманська битва, що відбулася 5 листоп. (24 жовт.) 1854. Тоді рос. армія зробила спробу скинути війська союзників у море та деблокувати Севастополь. Попри заг. невдачу, севастопольці тоді виграли час, аби укріпити місто. В 19–20 ст. І. розвивався в орбіті Севастополя (з інкерманського білого каменю останній первісно і будувався). Статус міста І. отримав 1976.

Архіт. пам'ятки: печерний монастир (датування печер можливі від 8–9 ст. до 15 ст.; ін. споруди належать 19 ст.; Свято-Климентьєвський Інкерманський чол. монастир), руїни фортеці Каламіта (15 ст.).

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Бертье-Делагард А.Л. Каламита и Феодоро. "Известия Таврийской ученой архивной комиссии", 1918, вып. 55
  2. ІМіС УРСР. Кримська область. К., 1974.

Посилання:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • ФЕОДОРО, КНЯЗІВСТВО
  • КЛИМЕНТ I РИМСЬКИЙ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ТАВРИ

  • Пов'язані терміни:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • БАЛАКЛАВА
  • ЄВПАТОРІЯ
  • ФЕОДОРО, КНЯЗІВСТВО
  • ФУЛИ, ФУЛЛИ
  • КАФИНСЬКИЙ ЕЙЯЛЕТ
  • ПЕЧЕРНІ МІСТА КРИМУ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ВІРМЕНСЬКІ КОЛОНІЇ В УКРАЇНІ 16-18 СТ.
  • ЯНИЧАРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)