ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ

  Бібліографічне посилання: Павлюк С.П. ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Inst_narodoznavstva_NAN_Ukr (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НАРОДОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ – н.-д. установа в складі Національної академії наук України. Ств. у лют. 1992 на базі Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН України (нині Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Рильського НАН України).

Ін-т веде свій початок від ств. в трав. 1874 Пром. музею та заснованого дещо пізніше Етнографічного музею при Науковому товаристві імені Шевченка у Львові. Саме 1874 з ініціативи галицьких ремісників та за активної участі архіт. та проф. Львів. політехніки Ю.Захарієвича, а також громад. діяча Ф.Земялковського Львів. міськ. управа затвердила статут Пром. музею, хоча високомистецькі твори худож. промислу, декоративного мист-ва для музею почали збирати ще 1873, коли на виставці у Відні були закуплені перші експонати. Колекція постійно поповнювалася мистецькими виробами з дерева, металу, кераміки, тканин тощо.

1895 був заснований Музей Наукового товариства імені Шевченка у Львові за безпосередньої участі відомих діячів укр. к-ри і науки І.Франка, В.М.Гнатюка, Ф.Колесси, О.Роздольського, Ф.Вовка, В.Шухевича та ін. З музеєм співпрацювали такі діячі, як М.Біляшівський, Д.Щербаківський, К.Щироцький, Я.Пастернак, І.Труш та ін. За активного сприяння Лесі Українки, К.Квітки, О.Сластіона музей поповнився цінними збірками килимів, плахт, рушників, виробів з дерева, скла з Придніпров'я. Завдяки збирачам-ентузіастам М.Зубрицькому, Г.Заклинському, Л.Гарматію та ін. музей збагатився унікальними збірками нар. майстрів 19 – поч. 20 ст. Юрія, Василя і Миколи Шкрібляків, Марка Мегидинюка, Юрія та Семена Корпанюків, Івана Семенюка, Петра Кошака та ін. В 1910–30-ті рр. на основі зібр. Музею НТШ утворилося 3 музеї: природописний, істор.-воєн. пам'яток та культ.-істор. Після ліквідації НТШ 1940 до колекції культ.-істор. музею ввійшли цінні етногр. збірки з Музею ім. графів Дідушицьких (див. Володимир Дідушицький, Войцех Дідушицький), О.Прусевича, Національного музею у Львові та деяких приватних колекцій, а сам музей реорганізовано в Держ. етногр. музей.

Згідно з постановою РМ УРСР від 11 черв. 1951 Етногр. музей, який у повоєн. час перебував у віданні АН УРСР, було об'єднано з Музеєм худож. пром-сті К-ту в справах мист-ва РМ УРСР в одну установу – Укр. держ. музей етнографії та худож. промислу у віданні АН УРСР. 31 трав. 1982 Президія АН УРСР перейменувала Держ. музей етнографії та худож. промислу на Львів. від-ня Ін-ту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського АН УРСР.

Наук. і музейницьку діяльність І.н. НАН України забезпечують 6 структурних підрозділів: 1) від. етнології сучасності (теорія, методологія науки; етносоціологія; традиційна та сучасна к-ра українців в її істор. розвитку); 2) від. істор. етнології (історія, заг. етнологія, етнологія укр. зарубіжжя й зарубіжних народів); 3) від. мистецтвознавства (дослідження історії та теорії професійного укр. мист-ва); 4) від. мист-ва (вивчення теорії й практики декоративного та вжиткового мист-ва); 5) від. фольклористики (збирання, систематизація та дослідження фольклору українців); 6) Музей етнографії та художнього промислу на правах від. (виявлення, фіксація, збереження й пропаганда пам'яток духовної та матеріальної к-ри українців; вивчення укр. музейництва).

У структурі ін-ту функціонує на правах від-ня Ін-т керамології (розташов. у смт Опішня). Ін-т має позаструктурні наук. підрозділи в Луцьку, Івано-Франківську, Дрогобичі – народознавчі центри, які фінансуються місц. адміністраціями. Від 1994 І.н. НАН України став центром Міжнар. Карпато-Балканської комісії з дослідження традиційної к-ри нас. Карпат і Балкан (голова секретаріату – проф. С.Павлюк).

Книжковий фонд б-ки ін-ту складає бл. 70 тис. одиниць зберігання, серед них є стародруки 16–17 ст., подаровані відомим мистецтвознавцем П.Жолтовським ("Апостол" Львівський 1574; зб. проповідей І.Ґалятовського "Ключ разумѣнія" (Львів, 1665), "Мечь духовний" (Київ, 1666) та Л.Барановича ін.). Ілюстрований фонд б-ки представлений колекцією листівок та документальних фото (усього понад 25 тис., були передані з музею НТШ у Львові).

Від 1997 ін-т регулярно видає ж. "Народознавчі зошити". Він є співзасн. журналів "Керамологія", "Фольклористичні зошити", "Бойки", щорічного збірника наук. статей Івано-Франк. народознавчого центру. В ін-ті функціонує видавництво.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Грушевський М. В справі Музея при Науковім Товаристві ім. Шевченка. Відозва до ш. Земляків. "ЗНТШ", 1901, т. 43, кн. 5
  2. Його ж. В справі Музея при Науковім Товаристві ім. Шевченка. Відозва до українсько-руської суспільності. Хроніка українсько-руського Н. товариства ім. Шевченка. Львів, 1905
  3. Герасимчук Р. Про завдання музейництва. "Нова Зоря" (Львів), 1938, № 49
  4. Його ж. За збереження народної культури. "Новий Час" (Львів), 1939, № 20
  5. Суха Л.М. Художні вироби з металу (Фонди Етнографічного музею АН УРСР у Львові). "Вісник Академії наук УРСР", 1951, № 1
  6. Ломова М.Т. У Львівському етнографічному музеї АН УРСР. Там само, 1951, № 4
  7. Сидорович С.Й. З досвіду роботи Етнографічного музею АН УРСР. Там само, 1951, № 11
  8. Долинський Л.В. В Українському державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР. Там само, 1953, № 6
  9. Ивасюта М. Украинский государственный музей этнографии и художественного промысла АН в 1953 и 1954 годах. "Советская этнография", 1955, № 2
  10. Долинський Л.В. Довідка Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН про роботу Музею (17.01.1956 р.) "Радянський Львів". 1939–1955. Документи й матеріали. Львів, 1956
  11. Про наукову діяльність установ Львівського філіалу АН УРСР за 1955 рік. "Вісник Академії наук УРСР", 1956, № 4
  12. Жолтовський П. Український державний музей етнографії та художнього промислу в 1956 р. "Народна творчість та етнографія", 1957, № 1
  13. Його ж. Двадцять років праці Українського державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР. Там само, 1959, № 3
  14. Бібліографія праць наукових співробітників Державного музею етнографії та художнього промислу АН УРСР (1951–1973). Львів, 1974
  15. Державний музей етнографії та художнього промислу Академії Наук УРСР. К., 1974
  16. Гавриленко В.А. Столетие Государственного музея этнографии и художественного промысла АН УССР. "Советская этнография", 1975, № 2.

Посилання:
  • АПОСТОЛ ЛЬВІСЬКИЙ 1574
  • БАРАНОВИЧ ЛАЗАР
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • ДІДУШИЦЬКИЙ ВОЙЦЕХ
  • ДІДУШИЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР
  • ДРОГОБИЧ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ГАРМАТІЙ ЛУКА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГНАТЮК М.
  • ГАЛЯТОВСЬКИЙ І.
  • ІНСТИТУТ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛОГІЇ ІМЕНІ М.РИЛЬСЬКОГО НАН УКРАЇНИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
  • КАРПАТИ
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КВІТКА КЛИМЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КИЇВ
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛУЦЬК
  • ЛЬВІВ
  • МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ У ЛЬВОВІ ІМЕНІ АНДРЕЯ ШЕПТИЦЬКОГО
  • НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ІМ. ШЕВЧЕНКА У ЛЬВОВІ
  • ОПІШНЕ
  • ПАСТЕРНАК ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ДАНИЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • ШУХЕВИЧ ВОЛОДИМИР ОСИПОВИЧ
  • СЛАСТІОН ОПАНАС ГЕОРГІЙОВИЧ
  • ТРУШ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • ВІДЕНЬ
  • ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
  • ЗЕМЯЛКОВСЬКИЙ ФЛОРІАН
  • ЖОЛТОВСЬКИЙ ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗУБРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЮДКЕВИЧ СТАНІСЛАВ ПИЛИПОВИЧ
  • МУЗЕЙ ЕТНОГРАФІЇ ТА ХУДОЖНЬОГО ПРОМИСЛУ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)