ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНСТИТУТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

  Бібліографічне посилання: Комаренко Т.О. ІНСТИТУТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Inst_prof_osvity (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНСТИТУТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

ІНСТИТУТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ – вищі пед. навч. заклади. Ств. 1930 на базі ф-тів професійної освіти інститутів народної освіти. Готували викл. для технікумів, фабрично-заводських семирічок, робітн. ф-тів при заводах. Мали ф-ти: соціальний, фіз.-мат., агробіологічний. Термін навчання – 4 роки. В Україні 1931 було 8 І.п.о. Кількість студентів – 2400. 1933 в ході реорганізації ВШ І.п.о. були ліквідовані.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Народна освіта України: Установи профосвіти на 1 листопада 1931 року. Х., 1933
  2. Культурне будівництво в Українській РСР. Важливіші рішення Комуністичної партії і Радянського уряду. 1917–1959. Збірник документів, т. 1. К., 1959
  3. Нариси історії української інтелігенції: Перша половина ХХ ст., кн. 2. К., 1994.

Посилання:
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)

  • Пов'язані терміни:
  • ІНСТИТУТИ НАРОДНОЇ ОСВІТИ (ІНО)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)