ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВУАН

  Бібліографічне посилання: Стешенко В.С. ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВУАН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2005. - 672 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Instytut_demografichny_VUAN (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 3: Е-Й ) в електронній біблотеці

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВУАН

ІНСТИТУТ ДЕМОГРАФІЧНИЙ ВУАН, Демографічний інститут ВУАН (1918–1921 – Демографічний інститут УАН, 13 лют. 1934–1936 – Інститут демографії й санітарної статистики ВУАН, 1936–1938 – Інститут демографії й санітарної статистики АН УСРР/УРСР). Заснований 1918 в м. Київ за ініціативою акад. М.Туган-Барановського. Був першою у світі спеціалізованою н.-д. установою демографічного спрямування. Фактично почав працювати 1 січ. 1919. Організація ін-ту стала справжньою подією у світ. демографічній науці, оскільки вона започаткувала в одній спеціалізованій інституції кооперацію зусиль демографів, які раніше працювали, як правило, чи то в складі університетських каф-р соціології, політ. економії та статистики, чи як службовці органів держ. статистики.

Незмінним дир. ін-ту був акад. М.Птуха. Поряд із ним в ін-ті активно працювали, зокрема, В.Воблий, Ю.Корчак-Чепурківський, П.Пустоход, М.Трацевський. Чисельність штатних працівників ін-ту навіть у "кращі часи" не перевищувала п'ятнадцяти осіб. Однак це не завадило ін-тові працювати продуктивно й плідно. Ін-т залишив наступним поколінням укр. демографів та істориків велику й цінну спадщину – 14 т. "Праць". Після приєднання до ін-ту в трав. 1934 каф-ри санітарії та гігієни з санітарно-демографічним та санітарно-статистичним кабінетами чисельність співробітників об'єднаної інституції зросла до 30.

У розробках ін-ту брали участь позаштатні працівники – переважно співробітники Центр. стат. управління УСРР/УРСР (ЦСУ УСРР/УРСР).

Кооперація штатних співробітників із позаштатними, кількість яких іноді в два-три рази перевищувала число штатних (серед яких був корифей укр. демографії А.Хоменко), дала можливість систематично проводити роботу з формування надійної стат. бази демографічних досліджень (величезний архів ін-ту, на жаль, не зберігся). Зокрема, спільними зусиллями зі співробітниками – демографами ЦСУ УСРР були зібрані по 9 губерніях, проаналізовані з огляду на неповноту та помилки, систематизовані й доповнені за єдиною методикою, поправлені у зв'язку зі змінами територіальних меж, зведені по тер. України та видані матеріали щодо природного руху нас. та санітарної статистики за 1867–1914.

На основі створеної демостатистичної бази ін-т провів цікаві й плідні емпіричні та теор. дослідження. Їхні осн. напрями: вивчення природного руху нас. України, в т. ч. в істор. контексті; створення демографічних прогнозів для УСРР/УРСР, удосконалення методики демографічного аналізу (побудова таблиць смертності й середньої тривалості життя, вивчення дитячої смертності, дослідження шлюбності нас. шляхом побудови індексів шлюбності), узагальнення історії, методики й організації переписів нас. Методичні розробки ін-ту ввійшли до арсеналу аналітичних засобів сучасної демографії, а підготовлена й опубл. бібліографія з демографії за 1914–28 (В.Рєзніков) є важливим демоісторичним джерелом.

У трав. 1938 ін-т був ліквідований, а його провідні працівники заарештовані за звинуваченнями політ. характеру. Функції Ін-ту демографії та санітарної статистики АН УРСР було покладено на від. статистики Ін-ту економіки АН УРСР (див. Інститут економіки НАН України). Відділ провадив дослідження здебільшого істор. та методологічного характеру. 1966 на базі відділу статистики було створено від. демографічних досліджень, який ставив за мету пошуково-фундаментальні та аналітичні розробки в контексті продовження традицій, що сформувалися в І.д. ВУАН.

Від осені 2002 у складі Національної академії наук України працює Ін-т демографії та соціальних досліджень, він створений як нова наук. установа на підставі розпорядження КМ України від 26 верес. 2002.

дата публікації: 2005 р.

Література:
  1. Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української Академії наук у Києві. К., 1919
  2. Матеріали щодо природного руху населення України. 1867–1914 рр. "Праці Демографічного інституту УАН", 1924, т. 1
  3. Матеріяли санітарної статистики України. 1876–1914 рр. "Праці Демографічного інституту", 1926, т. 3
  4. Рєзников В. Демографія України за 1914–1928 рр. (Бібліографічний покажчик). "Праці Демографічного інституту", 1930, т. 9
  5. Птуха М.В. Очерки по статистике населения. М., 1960
  6. Стешенко В.С., Корчак-Чепурківський Ю.О. Демографія. В кн.: Історія Академії наук УРСР, кн. 1. К., 1967
  7. Пустоход П.І. Інститут демографії Академії наук України. В кн.: Демографічні дослідження, вип. 2. К., 1971
  8. Його ж. Институт демографии Академии наук УССР (1919–1938). В кн.: Советская статистика за полвека. М., 1972
  9. Історія Національної Академії наук України. 1934–1937. Документи і матеріали. К., 2003.

Посилання:
  • ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ НАН УКРАЇНИ
  • КИЇВ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • ПТУХА МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ТУГАН-БАРАНОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БАКАЛО ІВАН ІВАНОВИЧ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ОВКСЕНТІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ ЮРІЙ ОВКСЕНТІЙОВИЧ
  • ПТУХА МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)